Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Література / Ф / Юрій Федькович / Співаники / Руський лірник / 3. Свята великомучениця Катерина

Руський лірник

3. Свята великомучениця Катерина

Юрій Федькович

Хто ж то, гой хто ж то всім дівам княгиня?

То Христа невіста, свята Катерина.

Була ж бо краща як сонце в погоду,

Премудра й богата й царского ще роду.

А о жениху й чути не хотіла,

Христу жертвувавши і душу і тіло.

А царь Максентій учувши то диво,

Зазвав ю до себе вельми милостиво:

«Гой, Катерино, прекрасна без міри,

Вповіж мені правду, якої ти віри?»

«Гой, царю – каже – се все місто знає.

Що я в Христа Бога во вік уповаю».

«Гой, Катерино, прекрасна дівице,

Зречись твого Бога, а будеш царицев».

«Дай мені, царю, і все твоє царство,

А Богу не зробю таке я фацарство!»

Тогди ж велів царь ю жилами бити,

І наполумертву в темницю всадити.

«Моріте ю – каже – і жаждов і гладом,

Аж доки не зісхне, як поліг левадов!»

Але святая Господная сила

Ю білов голубков в темници кормила.

А як уздрів царь, що она ще краща,

То й видумав зараз муки настоящі:

Велів чотири колеса зробити,

І острим желізом довкола набити,

Й на ті колеса святу привязати,

І їх на встріть себе звольна обертати.

Але ж бо шнури тримати не хочуть,

И пустили колеса мучителям в очи.

А царь не знав вже, що з чуда казати,

Велів Катерині мечем голов стяти.

Она же просить до Господа Бога:

«Гой не лишиш, Боже, тут тіла ти мого!…

Най ся поганці над ним не збиткують

І нечистим оком єго не вредують!»

І упросила невіста пречиста

І ту собі ласку в Спасителя Христа.

Бо як кати їй мечем главу стяли,

В сей час два ангелі честне тіло взяли,

І ю занесли на Синайску гору,

Де Господь предвічний з Мойсеєм говорив.

Тут поховали пречистое тіло,

І славу Христову во вік віков піли. Амінь!

10/ІХ. 1874.


Примітки

Друк. Буковина, 1889, ч. 3.

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 587 – 588.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2017 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 38

Модифіковано : 30.10.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.