Романс

Евгений Гребенка

Слыхали ль вы, когда в дубраве темной

Под кровом девственных ветвей,

Склонясь на грудь подруги скромной,

Руладит песню соловей?

Видали ль вы, когда пожар Авроры

Горит на небе голубом

И темный лес, и степь, и горы

Румянит розовым лучом?

Слыхали ль вы, когда краса-девица

«Люблю», робея, говорит:

Слеза сверкает на реснице,

И пурпур на щеках горит?

Не правда ль, тот огонь ярчей огня востока

И голос тот приятней соловья?

Он дух живит, он мысль несет высоко

И красит дни земного бытия.

1834

Примітки

Вперше надруковано в альманаху «Осенний вечер», Спб., 1835, с. 20 – 21.

Автограф невідомий.

Покладений на музику, вірш став популярним романсом.

Подається за першодруком.

Аврора – в давньоримській міфології богиня світанку, яка щоранку випливала з морських глибин на крилатих конях, освітлюючи землю.

Подається за виданням: Гулак-Артемовський П.П. Поетичні твори. Гребінка Є.П. Твори. – К.: Наукова думка, 1984 р., с. 169 – 170.