«Тебе, с супругой молодою...»

Евгений Гребенка

Тебе, с супругой молодою,

Я посылаю мой поклон;

Хоть кстати, хоть некстати он,

А я пишу; со всех сторон

Я буду прав: стихом докучным,

Быть может, стану я смешон,

Но ты ведь знаешь мой закон,

Что лучше быть смешным, чем скучным.

Давно ли мы на острову

С тобой так скромно жили вместе?

Ты ни во сне, ни наяву

Тогда не бредил о невесте;

Но год прошел, а много – два,

Твоя ученая глава

Венцом супружества сияет!

Егор опять на острову,

Женат не в шутку – наяву,

Живет себе да поживает.

Да укрепит тебя аллах,

Чтоб ты страницы новой жизни

Безропотно, без укоризны

Читал и в прозе, и в стихах;

Желаю – в море дней безбрежном

Чтоб дни украсились твои

Покоем, счастьем безмятежным,

Согретые приветом нежным

Святой супружеской любви,

Чтоб ты супругой был утешен,

Чтоб ты довольством был богат,

Чтоб на квартиру твой возврат

Всегда был поцелуем встречен,

Чтоб каждый шаг твой был отмечен

Блаженством, чтоб в кругу друзей

Ты был довольней, веселей,

А дома чтоб провел приятней

Ряд зимних, длинных вечеров,

Чтоб жег поменьше в печке дров,

Чтоб даже чай был ароматней –

Ну, словом, счастлив будь, мой друг,

Как человек и как супруг,

Фундаментально – не мечтами!

А я – но это между нами –

Опять свое, опять мечтать!

Примусь на небе замки строить…

Одно меня лишь беспокоит:

Ужасно зубы, брат, болят.

1840

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Библиографические записки», 1858, № 16, с. 493 – 494 (без заголовка, з датою: 24 січня 1840 р.).

Автограф невідомий.

Подається за першодруком.

Тексту вірша в першодруку передує замітка публікатора М. В. Гербеля під заголовком «Вірш Гребінки»:

«Прикладений вірш Гребінки є посланням до давнього товариша по Гімназії вищих наук князя Безбородка Єгора Васильовича Гудими (нині директора училищ Чернігівської губернії), з яким покійний Євген Павлович був завжди у найприязніших стосунках і навіть якийсь час жив разом, на одній кватирі, про що йдеться в посланні. Вірш написаний ще 24 січня 1840 року, але ніколи не був друкований. Оригінал знаходиться в п. Гудими; копію передав мені брат покійного поета М. П. Гребінка, якому при цій нагоді висловлюю свою вдячність».

Гербель Микола Васильович (1827 – 1883) – російський поет, перекладач і видавець. Вихованець Ніжинського ліцею князя Безбородка; згадував про Гребінку у своїх ліцейських віршах, 1862 р. упорядкував зібрання його творів.

Гудима Єгор Васильович (1812 – ?) – товариш Є. Гребінки, син пирятинського землеміра. Одночасно з Є. Гребінкою вчився в Ніжинській гімназії вищих наук, згодом разом з ним учителював у Петербурзі. У 1850-х роках повернувся на Україну.

…с тобой так скромно жили вместе? – Як видно з тогочасного листування Є. Гребінки, з березня 1836 до жовтня 1837 р. він мешкав разом з Гудимою на 4-й лінії Васильєвського острова, № 56, кв. 27 {Гребінка Є. П. Твори в 3-х т., т. 3, с. 585 – 591).

Подається за виданням: Гулак-Артемовський П.П. Поетичні твори. Гребінка Є.П. Твори. – К.: Наукова думка, 1984 р., с. 193 – 194.