Співвідношення політичної та державної влад

Шестопалова Л. М.

Теоретики, що визначили (визначають) місце і роль держави:

– Сучасні правники;

– Науковці з державного будівництва;

– Філософи;

– Політологи.

– Релігійні та політичні діячі.

У витоків концептуальних підходів стояли: філософи Давньої Греції та Риму: Демокрит, софісти, Сократ, Платон, Арістотель та ін.; буржуазні політичні діячі та філософи: Н. Макіавеллі (Італія), Т. Гоббс, Дж. Локк (Англія), Ш. Монтеск’є, П. Гольбах, К. Гельвецій, Т. Мор, А. Сен-Сімон, Ш. Фур’є, Р. Оуен Д. Дідро, Ж.-Ж. Руссо (Франція), І. Кант, Г. Гегель (Німеччина), О. Герцен, М. Чернишевський (Росія), М. Драгоманов, М. Грушевський, І. Франко, М. Костомаров (Україна) та багато інших.

Найважливіші політичні доктрини:

– теорія правової держави;

– теорії народного суверенітету;

– теорія поділу влад;

– теорія функціонування еліт;

– теорія національної держави та ін.

Політика – сфера життєдіяльності людей, пов’язана з головними для життя і діяльності особи, держави та суспільства інтересами, в основі яких перебувають потреби народів, націй, соціальних груп, держави й інших соціальних суб’єктів.

Політика – діяльність, пов’язана з управлінням справами суспільства та держави.

Політика:

– спосіб практичної діяльності партій, класів, держав, а також шляхи та засоби, з допомогою яких захищаються інтереси цих суб’єктів;

– особливий вид діяльності людей, пов’язаний з організацією всього процесу соціального життя;

– галузь взаємовідносин народів, національностей, партій, об’єднань громадян, держав та інших спільностей;

– свідома і цілеспрямована діяльність політичних суб’єктів, яка торкається відносин між державами і народами.

Влада – здатність одного суб’єкта нав’язувати свою волю іншим суб’єктам.

Влада – авторитетна сила, на основі якої здійснюються вольові відносини між людьми, в яких ті, хто має владу, визначають програму поведінки підвладних осіб.

Влада – реальна можливість здійснення своєї волі у соціальному житті, що спирається на можливості нав’язування її іншим суб’єктам за допомогою різних методів, у тому числі примусу.

Влада – завжди двосторонні відносини, де воля носія влади здійснюється через підлеглість підвладного.

Влада в суспільстві – необхідність, оскільки з її допомогою забезпечується нормальне функціонування всіх соціальних суб’єктів, забезпечується зорганізованість і порядок, координуються дії різних елементів держави та суспільства.

Класифікації влади:

– за сферою реалізації:

економічна;

політична;

– за суб’єктами, яким влада належить:

державна;

влада формальних і неформальних об’єднань тощо.

Політична влада – здатність одного суб’єкта нав’язувати свою волю іншим суб’єктам у сфері управління справами держави і суспільства.

Державна влада – одна з форм прояву політичної влади, тобто здатність одного суб’єкта нав’язувати свою волю іншим суб’єктам у сфері управління справами держави та суспільства шляхом використання можливостей державного апарату.

Державна влада – влада, що здійснюється тільки державою, за допомогою системи її органів, у тому числі тих, призначенням яких є застосування заходів державного примусу.

Ознаки державної влади:

– суверенність;

– універсальність;

– здатність владно-примусового впливу на поведінку всіх людей та їх організацій, що забезпечується державно-правовими методами.

Співвідношення політичної та державної влади:

а) політична влада – явище ширше за державну владу;

б) ефективність політичної влади залежить від широти застосування можливостей держави;

в) державна влада є основним компонентом, ядром політичної влади в недемократичних суспільствах, але в громадянському суспільстві та правовій державі політична влада здійснюється громадянами, їх об’єднаннями (політичним партіям і рухам), іншим недержавним структурам. Таким чином, політична влада є більш широким явищем, ніж державна влада.

Демократія – одна з найдавніших форм організації політичної влади на засадах рівності.

Складові демократії:

1) народовладдя, верховенство народу як єдиного джерела влади в сучасному суспільстві;

2) рівноправність, що характеризує права і свободи людини і громадянина;

3) широкі та реальні права і свободи людини і громадянина.

Демократія щодо політичної влади – відповідний політичний порядок, система взаємних політичних обов’язків влади і народу.