Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Confiteor

Богдан-Ігор Антонич

Я боровся із Богом завзято,

не хотів похилити стрункого чола.

О життя мого щедра розтрато!

Пишна гордість мене за собою вела.

Пишна гордість зухвала та сміла

полонила мене, обійняла в кліщі.

Я співав боготворення тіла

та благав Його: визволь мене від душі.

Лиш на власнім безумстві опертий,

я бажав увесь шлях перейти тільки сам.

Без хитання в наближення смерті

навіть небо відштовхував, п’яний життям.

А сьогодні я спілий, мов літом,

покінчив молодечі штукарства та герці,

погодився із Богом та світом

І знайшов досконалу гармонію в серці.

Неділя, 27 березня 1932


Примітки

Вперше опубліковано: Дзвони. -1932. – Ч. 7/8 (16/17). – С. 508-509. Український заголовок упорядників «Зібраних творів, 1967»: «Визнаю». Рукопис зберігається у Львівська національна бібліотека (від. рукоп., ф. 10, од. зб. 175). Подаємо за публікацією у «Дзвонах».

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 103.