Veni creator

Богдан-Ігор Антонич

Творче сотні місяців, мільйона зір,

Майстре осяйної музики ефіру,

Променями сонця сходить Твій спокійний зір

в найчорнішу душу й в найчорнішу з всіх печеру.

Пане тиші й реву бур, Настройнику дня й ночі,

Соняшної Правди не пізнаємо ніколи вже?

Ми підносимо на небо неспокійні очі,

та воно мовчить і заздро таємниці стереже.

Пане барв і звуків, запаху квіток і шуму хвиль,

в кожній речі Ти Калагатія, Ти Добро й Краса,

для усього Ти мета, найбільший, недосяжний шпиль.

О, прийди, Всесильний Творче, злинь до нас, немов роса

Ти акорд космічної гармонії довкола,

я – енгармонійний – серед хвиль боротись мушу,

та коли б моя душа униз упала квола,

дисонанс заглуш і громом вбий безсилу душу.

Неділя, 27 березня 1932

Примітки

Вперше опубліковано: «Зібрані твори, 1967». Український заголовок упорядників: «Творче, прийди!». Подаємо за рукописом (Львівська національна бібліотека, від. рукоп., ф. 10, од. зб. 175).

Калагатія (гр.) – добро і краса, означення певного ідеалу.

Подається за виданням: Богдан Ігор Антонич Повне зібрання творів. – Льв.: Літопис, 2008 р., с. 100 – 101.