А в нашім селі, в богатім дворі

Запис Ю.Федьковича

А в нашім селі, в богатім дворі

Стояли коні, а все вороні,

Коні вороні поприпинані,

На них бояре поприбирані.

А всі бояре гречного пана,

Гречного пана на ймия…

– Гой пане ж ти наш, де ся вибираш?

– Вибираюся в місто по дівку,

В місто по дівку, ще й по вермінку.

А она чує, переказує:

– І сам не ходи, бояр не труди,

Бо я до тебе сама приїду,

Сама приїду, з церкви до вбіду.

Гой з церкви йшла перепеличков,

До села впала яснов зірничков,

У двір влетіла ластівочкоєв.

Гей то дивочко – не невісточка:

По воду пішла – вина принесла,

По вино пішла – золот хрест найшла,

По дривця пішла – ліс ся загаїв,

Ліс ся загаїв, май ся замаїв,

Шовкові трави паволок стали,

Паволок стали, в жемчуг ся вбрали,

А жемчуг ряхтить, паволок пахтить,

Жемчуг леліє, паволок мріє,

А в цілім дворі, як у неділю.

Примітки

Друк. за автографом (відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР, ф. 58, од. зб. 63, арк. 10). Тотожний текст – «Писання», І, стор. 619, XIV.

Подається за виданням: Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича. – К.: Музична Україна, 1968 р., с. 49.