Гой при морі, при Дунаю

Запис Ю.Федьковича

Козак женців а збирає,

Парубочки та й дівочки,

Вивів же ж їх на ланочки.

Гой жніть, женці, вжинайтеся,

Та на сонце ззирайтеся,

Бо я іду по сніданє,

По ранішнє обіданє.

Гий жнуть женці, вжинаються,

Та на сонце ззираються;

Ні козака, ні сніданя,

Ні раннього обіданя.

А з-за гори Загарії

Ідуть полки войсковії,

А наш козак враз з панами,

Вмивається слізоньками:

– Повій, вітре, кидки д’горі,

Хай побачу лани свої:

Лани ж мої уродливі,

Літа ж мої нещасливі!

Друк. за рукописним збірником (№ 33, арк. 34).

Подається за виданням: Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича. – К.: Музична Україна, 1968 р., с. 112.

Лист на сайт