Дядько на дзвониці

Євген Гребінка

Ізліз мій дядько на дзвоницю

Та, знай, гука: «Оце кумедія яка!

Всі люде на землі, мов ті перепелиці:

Здається більший з них не більше п’ятака.

Гай, гай! Які ж вони дрібненькі!

Так ось коли я їх, як треба, розібрав!»

А мимо йдучи, хтось на дядька показав

Та, далебі, мене спитав:

«Що то таке, чи щур, чи горобець маленький?»

Примітки

Вперше надруковано в альманаху «Ластівка. Сочинения на малороссийском языке. Собрал Е. Гребенка», Спб., 1841, с. 220.

Автограф невідомий.

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Гулак-Артемовський П.П. Поетичні твори. Гребінка Є.П. Твори. – К.: Наукова думка, 1984 р., с. 158.