Лебедь і Гуси

Євген Гребінка

На ставі пишно Лебедь плив,

А Гуси сірії край його поринали.

«Хіба оцей біляк вас з глузду звів? –

Один Гусак загомонів. –

Чого ви, братця, так баньки повитріщали?

Ми попеласті всі, а він один меж нас

Своє пиндючить пір’я біле!

Коли б ви тілько захотіли,

Щоб разом, стало бить, вся беседа взялась.

Ми б панича сього якраз перемастили».

І завелась на ставі ґеркотня,

Гусине діло закипіло;

Таскають грязь і глей зо дна

Да мажуть Лебедя, щоб пір’я посіріло.

Обмазали кругом – і галас трохи стих;

А Лебедь плись на дно – і випурнув як сніг.

Примітки

Вперше надруковано в кн.: Малороссийские приказки Е. Гребенки, Спб., 1834.

Автограф зберігається в ІЛ, ф. 65, № 1.

Подається за другим виданням збірки «Малороссийские приказки Е. Гребенки», Спб., 1836, с. 8.

Подається за виданням: Гулак-Артемовський П.П. Поетичні твори. Гребінка Є.П. Твори. – К.: Наукова думка, 1984 р., с. 140 – 141.