Грішник

Євген Гребінка

В далекій стороні, в якій, про те не знаю,

Мабуть, в Німещині, а може, і в Китаї,

Хтось разом оженивсь на трьох жінках.

Загомонів народ, почувши гріх великий,

Жінки голосять так, що стріх:

«Глянь, що се коять чоловіки!

Як їм по три нас можна брать,

Так хай позволять нам держать їх хоч по п’ять».

Ґвалтують, сказано, навспряжки цокотухи.

Ось сяя вісточка і до царя дойшла,

А цар був, мабуть, не макуха,

Розлютовався він, і злість його взяла.

«О! почекайте лиш, не буде в вас охоти

За живота чортам служить!» –

Цар грізно загукав і люльку став палить,

І в люльку пхав огонь, і люлька гасла в роті,

А далі схаменувсь, за радою послав.

Як слідує, в празничному наряді,

Пред очі царськії совіт вельможний став.

Цар двічі кашлянув, рукою ус розгладив

І річ таку премудрую сказав:

«Пребеззаконія на світі завелися,

А гірше, що в моїй землі!

Мені до уст сьогодні донесли –

Один паливода (і цар перехрестився)

На трьох жінках женився.

Щоб царству цілому за його не терпіть

Біди од праведного неба,

Його вам осудити треба

І смерть страшну йому зробить.

Хай царству усьому в науку

Він витерпить такую муку,

Щоб з ляку більш ніхто в такий не вскочив гріх.

Крий боже, щоб над ним хто з вас змилосердився!

Щоб луснув я, щоб я до вечора сказився,

Коли не поведу на шибеницю всіх!»

Як річ таку суддя дослухав,

Низенько поклонивсь, потилицю почухав

І ну з підсудками про діло мізковать.

Над ним морочились трохи не тиждень цілий,

І тілько що пили, а мало, кажуть, їли,

І так меж себе присудили,

Щоб Грішнику тому всіх трьох жінок оддать.

Народ сміявсь, і всі були в заботах,

Що раду перевіша цар,

Аж завтра дивляться, а та погана твар,

Той Грішник, сам себе повісив на воротях.

Примітки

Вперше надруковано в кн.: Малороссийские приказки Е. Гребенки, Спб., 1834.

Автограф зберігається в ІЛ, ф. 65, № 1; попередня назва в автографі – «Троєженець».

Подається за другим виданням збірки «Малороссийские приказки Е. Гребенки», Спб., 1836, с. 24 – 25.

Подається за виданням: Гулак-Артемовський П.П. Поетичні твори. Гребінка Є.П. Твори. – К.: Наукова думка, 1984 р., с. 149 – 150.