Люблю

Олександр Кониський

Люблю дивитись, як водиця

По білім каменю біжить;

Люблю дивитись, як пшениця

На нивах золотом блищить.

Люблю дивитись, як на небі

Стидливо сходить молодик

І зіркам ясним, мов дівчатам,

На «добрий вечір» шле привіт;

Люблю дивитись, як дівчина,

Обнявшись з парубком, стоїть,

А соловейко недалечко

І заливається й тремтить;

Тоді і я, мов молодію,

І оживаю, і люблю,

І серцем чистим, незлобивим

Усіх людей благословлю…

Примітки

Вперше надруковано в журн.: Правда. – Львів, 1876. – № 13 – 14. – С. 485. Дата написання не зазначена. Підпис – Перебендя.

За текстом першодруку ввійшло до зб.: Кониський О. Я. Порвані струни. – С. 4.

Подається за збіркою.

Подається за виданням: Кониський О. Оповідання. Повість. Поетичні твори. – К.: Наукова думка, 1990 р., с. 528 – 529.