Сирітська доля

Олександр Корсун

Ой у полі вітер віє,

Траву нагинає,

Кобзар сидить на могилі

Да вітра питає:

«Чи не знаєш, буйнесенький.

Де сирітська воля,

Де фортуна, де надія,

Де сирітська доля?»

Вітер йому одвічає:

«Знаю, діду, знаю!

Бачив долю сирітськую

У темному гаю.

Бідна доля! Надавлена

Сирими купками;

А ще діте… а ще плаче

Гіркими слізами!..»

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Маяк», 1845, т. 21, кн. 41, с. 11, за підписом: «А. Корсун».

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Українські поети-романтики. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 316.