Додаток перекладчика
Павло Волянський
Коли приглянемось в Енеїді всім тим сценам при столі, про які Єнсен згадує у своїй студії, побачимо, що й тут Котляревський зовсім оригінальний. Страви і напитки, що їх так залюбки поет вичисляє, мають національний характер. Они не лише мужицькі й козацькі, але також українсько-панські – отже всеї української суспільності. [Про це ближче: Я. Гординський: Причинки до студій над Енеїдою.] І так приміром обід у Прозерпіни (III: 117 – 118) є більше панський, де праведні душі все тільки ласощі їли:
«Сластьони, коржики, стовпці
Вареники пшеничні, білі,
Пухкі з кавяром буханці;
Часник, рогів, паслін, кислиці,
Козельці, глід, терн, полуниці,
Крутії яйця з сирівцем
І дуже вкусную яєшню,
Якусь німецьку, не тутешню
І запивали все пивцем.»
[Цитати наведені по виданню: Руска письменність І. Твори Івана Котляревського, Петра Артемовського Гуляка, Євгена Гребінки. Львів 1908.]
Подібно також і Латин ставить троянцям панський обід (IV: 53 – 54). Там:
«Пили горівку до ізволу
І їли бублики кавяр
Був борщ до шпундрів з буряками,
А в юшці потрух з галушками,
Потім до соку каплуни,
З отрібки баба, шарпанина.
Печена з часником свинина
Крохмаль, який їдять паші.
В обід пили заморські вина…
Пили Сикизку, деренівку
І кримську вкусную дулівку
Що то айвовкою зовуть».
Або у царя Евандра їдять Троянці (V: 19)
«Просілне з ушками, з грінками
І юшка з хляками, з кишками,
Телячий лизень тут лежав;
Ягни і до софорку кури,
Печені різної три хунти
Богацько ласих теж потрав».
А побіч сих бачимо також і звичайні мужицькі і козацькі страви так приміром на поминках за блаженного Анхиза (II: 12 – 13), або коли Еней, «приплентавсь до берега зі всім своїм троянським плем’ям» і скликав всіх на пир (IV: 29), тоді здорово
«Вбирали січену капусту,
Шатковану і огірки
(Хоть це було в час м’ясопусту),
Хрін з квасом, редьку, бураки
Рябка, тетерю, саламаху –
Як не було поїли з маху
І всі строщили сухарі;
Що не було, все поз'їдали,
Горівку всю повипивали,
Як на вечері косарі.»
З тих кількох строфок бачимо також, як великим засобом назв різнородних страв і напитків орудує поет в своїй епопеї. Тому що деякі з них в нас менше знані або й зовсім незвісні, подаю вкінци читачам Енеїди для зрозуміння короткий словарець:
Агни – рід страви.
Блин – рідке тісто пражене на сковороді, млинець.
Брага – напиток з проса, або вівса.
Бублики – колачики, обарінки.
Буханці – бохонці, балабухи.
Бухинка – булочка.
Вареники – пироги.
Варенуха – горівка варена з медом і корінням.
Ганусна – анижівка.
Глевтяк – закалець.
До софорку – з начинкою.
Дулівка – горівка настояна на дулі (груші).
Збитень – напиток з горячої води, меду і коріння.
Зубці – ячмінна каша на молоці макуховім.
Капама – тісточка.
Коржі – паляниці.
Курдимон – коріння додане до горшки для запаху,
Лизень – язик.
Лимон – цитрина.
Маслини – оливки.
Отрібка – січена печінка.
Пінна – горівка з жита (піниться).
Полуниці – рід суниць,
Потапці – рід холоднику, квас або холодна юшка з мясом або рибою,
Потрух – нутро, (легке, печінка, серце),
Просілне – росіл.
Пундики – паляниці з цибулею на олію.
Путря – страва з вареного і солодженого ячменю.
Сирівець – квас хлібний.
Сластьони – пампухи.
Стовпці – гречаники, гречухи.
Тетеря – кваша з хлібом.
Тютюнкова – горівка з бочки, під котру кладуть листя з бакуну.
Чикилдиха – лиха горівка.
Шарпанина – сушена риба.
Шпундер – мясо з-під ребер.
Шулик – медівник з маком.