Україні

Софія Малильо

Україно, притче во язицех,

древня земле без вселюдських прав,

в клітці лихоліть співоча птице,

хто тебе не гнобив, не карав?

Не було в бутті твоїм сусіда,

що не раз тебе не обікрав,

що добра ланів твоїх не звідав

і тебе ж за нього не карав.

Ти пройшла трагічні небезпеки,

знемогла в нерівній боротьбі.

І близькі пілати і далекі

вироки виносили тобі.

Як ти не загинула, о Нене,

добру душу як уберегла?

Сил твоїх відродження натхненне

струменіє з чудо-джерела.

12/XII-1991.