«Рожі і гвоздики…»
Сидір Воробкевич
Рожі і гвоздики
Мило знов цвітуть,
Та з очей сирітки
Слізоньки падуть.
Соловій співає
На калині там –
Я ж кінця не бачу
Жалю і сльозам.
З цвіту я гадала,
Що вінки сплету,
Та напали злидні
Бідну сироту.
Схни і в’янь, барвінку,
В серці тут зима,
Світ для мене гробом.
Втіхи вже нема.
Три неділі буде,
Як ще пригортав
Мене до серденька
Й мило щебетав,
А сегодня милий
В війську вже рекрут…
Ох, пече щось гранню
Коло серця тут…
Примітки
На ці слова С. Воробкевич склав і музику, створивши пісню.
Подається за виданням: Твори Ісидора Воробкевича. – Льв.: вид. т-ва «Просвіта», 1909 р., т. 1, с. 168.