«Рожі і гвоздики…»

Сидір Воробкевич

Рожі і гвоздики

Мило знов цвітуть,

Та з очей сирітки

Слізоньки падуть.

Соловій співає

На калині там –

Я ж кінця не бачу

Жалю і сльозам.

З цвіту я гадала,

Що вінки сплету,

Та напали злидні

Бідну сироту.

Схни і в’янь, барвінку,

В серці тут зима,

Світ для мене гробом.

Втіхи вже нема.

Три неділі буде,

Як ще пригортав

Мене до серденька

Й мило щебетав,

А сегодня милий

В війську вже рекрут…

Ох, пече щось гранню

Коло серця тут…

Примітки

На ці слова С. Воробкевич склав і музику, створивши пісню.

Подається за виданням: Твори Ісидора Воробкевича. – Льв.: вид. т-ва «Просвіта», 1909 р., т. 1, с. 168.