Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Література / В / Сидір Воробкевич / Проза / Месть чорногорця

Месть чорногорця

Сидір Воробкевич

Образ з минувшості сербських чорногорців

Фала вама, браджо црногорци,

Фала вама, лави одабрани,

Кад сте так ви силени іунаци!

Ми наш дио царства освитисмо,

На Косово што je погинуло

Да нас нико прекорит не може,

И да сте ми здраво и весело

Црногорци, сиви Соколови!

Як розсівав Господь Бог гори по землі, то роздерся міх над самою Чорногорою!

Отак говорять чорногорці про свою скалисту, горами засіяну країну. Від Адріатського моря до сходу сонця бачимо чорняві, хмарами повиті гори і скали; високі верхи устеляє мирт зелений, а гіллясті сосни наче чорною сумною завісою всю країну заслоняють. Вузькими стежками, що мов гадюки попри бистрі потоки в’ються, мож добитися до скалистої Чорногори.

На верхах високих гір біліється сніг і серед літа; звідтіль видно величне море Адрії і зелене Скутарське озеро, що збирає бистрі води Зети, Морачі, Чермниці, Орочовки і інших потоків. У малиннику попри скали і дебри скачуть кізлята, долинами пасеться товар, по рівнополях зобачиш кукурузу, жито і пшеницю, а обочами в’ється дрібнолистий виноград.

Тут у сій скалистій країні живе рослий, тугий і вольний народ чорногорців… маленька вітка величної матері Слави. Тут всі скали і рівнополя їх кров’ю политі, а гарячі сльози і каплі гарячої крові, що потоки до моря понесли, хіба лиш святий почислити годен! Що сі люди страдали, як за волю і віру боролися… о сім споминає нам не один сліпець-гусляр у своїх протягливих піснях.

1. Що буде зі Степана Малого?

2. Іво, Миліца й Радо Янкович

3. Петро, Марко та Іво йдуть на війну

4. Степан Малий – командиром чорногорців

5. Битва чорногорців з турками

6. Радо сватається до Миліци

7. Радо вбиває Іва Радонича

8. Петро і Марко полюють на Рада

9. Загибель Петра і Марка Радоничів

10. Російський посол у Чорногорії

11. Радо вбиває Степана Малого

12. Син Миліци вбиває батька – Рада

1868 року


Примітки

Повість написана 1868 р. Вперше з’явилася друком у журналі «Правда», 1876, №№ 17 – 20.

Твір має історичну основу. В історії Югославії постать Степана Малого, одного з героїв повісті, схарактеризовано так:

«Коротким, але цікавим періодом в історії Чорногорії була правління самозванця Степана Малого (1767 – 1773). Цей чужинець невідомого походження, назвавшись російським імператором Петром III, що буцімто врятувався від смерті, спритно використав довірливість чорногорців і їх палку прихильність до Росії для зміцнення свого авторитету… Степан Малий загинув від руки вбивці, найнятого скадарським пашою» (История Югославии. – M.: Изд-во АН СССР, 1963, т. 1, с. 222).

В нашому е-перевиданні розділам повісті дано назви.

Подається за виданням: Твори Ісидора Воробкевича. – Льв.: вид. т-ва «Просвіта», 1911 р., т. 2, с. 66 – 114.

Попередня стаття | Перелік статей | Наступна стаття

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 66

Модифіковано : 4.07.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.