Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Допоміжні історичні дисципліни / Нариси з історичної… / Порівняння варіантів карти С. Мюнстера…

Нариси з історичної географії України

Порівняння варіантів карти С. Мюнстера Polonia et Ungaria

Ґедзь Тетяна

Карта Себастьяна Мюнстера Polonia Et Ungaria XV Nova Tabula є однією з найвідоміших карт із зображенням Східної Європи середини 16 ст. Уперше вона була надрукована в 1540 р. у базельському виданні Географії Птолемея. Сама її назва свідчить про належність до так званих “модерних” карт (починаючи з видання Географії 1482 р. до 27 “античних” карт почали додавати “модерні”, складені на основі тогочасних уявлень про навколишній світ). Завдяки насправді “революційному” наближенню до реальності та якісній графіці (гравером був відомий німецький художник Ганс Гольбейн-молодший), ця карта друкувалася у наступних виданнях Географії Птолемея до 1559 року та численних виданнях Космографії Мюнстера, яка вперше була видана у 1544 р. [1]. З тих же причин ця карта потрапила до відомого атласу Кордта [2] та сучасних українських видань з картографії. Розбіжності у чотирьох доступних варіантах карти Мюнстера і є предметом подальшого розгляду.

Для початку порівняємо дві карти Мюнстера різних років видання [3]. Номером 1 позначимо карту Polonia Et Ungaria XV Nova Tabula [4]. Автор – Себастьян Мюнстер, гравер – Ганс Гольбейн-молодший. Вона взята із видання Географії Птолемея (Geographia universalis vetus et nova, complectens Claudii Ptolemaei Alexandrini enarrationis libros VIII, Базель, 1540 р.). Номером 2 позначимо карту з аналогічною назвою [5], яка взята із видання Космографії Мюнстера (La Cosmographie universelle contenant la situation de toutes les parties du monde, avec les proprietez & appartenances, Базель, 1552 р.)

Карта С.Мюнстера 1540 р. Карта С.Мюнстера 1552 р.
Карта С.Мюнстера 1540 р. Карта С.Мюнстера 1552 р.

Порівняння встановило, що графіка обох карт (річки, озера, обриси морів, позначення міст) співпадає повністю. Відмінності між картами – у тексті. Текстова частина 2-ї карти змінена, а саме :

– місто в середній течії Вісли, на лівому її березі, отримало назву Soletz. Назва позначена під фрагментом ONIA слова POLONIA. Фрагмент ONIA змістився трохи вище;

– під позначенням Києва з’явився текст Kyouia epatus;

– з’явився текст Septem Castra (Семигород), на північний захід від назви TRANSILVANIA;

– під словом VALACHIA добавлено MAGNA;

– на карті 1 на північному узбережжі Чорного моря в нижньому правому кутку карти міститься текст Bithyniæ pars. На карті 2 цей текст відсутній, зате позначено назву історичної області NATVLIA (Анатолія).

Київ на карті С.Мюнстера

Київ на карті С.Мюнстера

Напис «Анатолія» на карті С.Мюнстера

Напис «Анатолія» на карті С.Мюнстера

Далі розглянемо третій варіант карти Мюнстера [6]. Згідно з коментарем до карти, вона взята із того ж самого видання Географії Птолемея, що і карта 1. Але вона відмінна від обох розглянутих вище карт. Вона містить усі написи, додатково внесені у карту 2 порівняно з картою 1. В нижньому правому її кутку карти міститяться обидва тексти: Bithyniæ pars і NATVLIA (див. рис.2). Ще одна відмінність. На картах 1 і 2 дві сусідні ділянки русла Дніпра позначені окремими назвами: Neper i Borysthenes. На третій карті ці назви об’єднані знаком, який, очевидно, має зміст “або”, “він же” (див. рис. 2). Укладачі коментаря до третього варіанту карти зробили посилання на карту Мюнстера із атласу Кордта [7]. Але карта Мюнстера у Кордта, яка також узята, згідно з супроводжувальним текстом, із видання 1540 р., насправді є четвертим варіантом, який співпадає з третім у всьому, окрім наявності двох окремих назв Дніпра, як у картах 1 і 2.

З цього можна зробити декілька висновків.

По-перше. Текстова частина карти Мюнстера з часом зазнавала змін, причому ці зміни не завжди вносилися як доповнення (згадаємо почергову появу на карті назв Віфінія і Анатолія). Технологія внесення змін до карти, яка, найімовірніше, була застосована у цих випадках, описана у [8]. Карта Мюнстера 1540 р. була дереворитом. Зміни до дошки, на якій була вирізьблена карта, можна було внести шляхом заміни блока, дерев’яного “кубика”, на аналогічний за розміром блок із іншим зображенням чи текстом Судячи із кількості змін у топоніміці карти, заміни у дерев’яних шаблонах невеликих за розміром блоків із текстами практикувалися досить часто.

По-друге. Серед зазначених вище відмінностей дві стосуються безпосередньо Центральної України, що надає поживу для роздумів. Виявляється, у середині 16 ст. Себастьян Мюнстер, який належав до найосвіченіших людей Європи, вагався щодо назв Дніпра і Києва. Розглянемо можливі причини цього.

Створюючи свою карту як якісну компіляцію, Мюнстер дуже обережно ставився до відбору даних для неї. Серед джерел, якими він користувався, безсумнівно, була праця М. Меховського Трактат про дві Сарматії (Tractatus de duabus Sarmatiis, asiana et europiana, et de contentis in eis), яка була надрукована у 1517 р. [9]. Серед багатьох географічних назв, які у ній трапляються, Дніпро згадується саме як “знаменитая река Борисфен, называемая жителями Днепром (Dinepr)”. Звернiмо увагу на слова “называемая жителями”. На карті верхня, “литовська”, частина ріки двічі іменована Neper, а нижня, “антична” – Borysthenes.

Історики картографії згодні в тому, що карта Мюнстера є спрощеною копією карти Південної Сарматії Бернарда Ваповського 1526 р. [10] В анотації альбому “Україна на стародавніх картах…” [11], Ваповський поряд з Мюнстером навіть вказаний як автор карти. На карті Ваповського Дніпро однозначно називається Boristenes. Амброджіо Контаріні в описі своєї подорожі, у фрагменті, датованому 1474 р., вживає назву Дніпро [12]. Отже, Себастьян Мюнстер відобразив на карті паралельне вживання двох назв ріки у сучасних йому географічних описах. Схоже, відсутність назви Києва на первісному варіанті карти також викликана одночасним вживанням декількох різних назв міста.

Особливістю карти Мюнстера є складова частина назви окремих міст epatus або metropol (єпископство чи митрополія) – вказівка на те, що дане місто є центром католицького єпископства чи православної митрополії. Підпис, що з’явився на подальших версіях карти, не є однозначним: Kyouia epatus. Epatus, очевидно, є скороченням від Episcopatus – єпископство. Отже, підпис слід перекладати як Київське єпископство. Київське католицьке єпископство було встановлено при великому князі литовському Вітовті й проіснувало до середини 17 ст. Підпис на карті Мюнстера зміщує акцент із власної назви міста на його функцію: розміщення головного на даній території церковного адміністративного органу.

Однією з причини невпевненості Мюнстера у назві Києва могла бути вживаність тюркомовної назви Man-Kerman, що означає “велике місто”, “велика фортеця”. “В грамотах турецких султанов польським королям это старое тюркское название встречается еще в конце 16 ст., хотя в 1556 г. там уже появляєтся и транскрипция подлинного названия Киева” [13]. Про те, що Мюнстер був знайомий з якоюсь інформацією про кочові народи східноєвропейського степу, свідчить розміщення у правій частині карти тамги Джучидів [14] – знаку належності (до розпаду Золотої Орди) даної території до улусу джучидів, нащадків Джучі, старшого сина Чингізхана. Цей знак свого часу викликав зацікавленість В. Кордта, який навів у коментарі до карти відомі йому гіпотези (серед яких дане припущення відсутнє) [15].

Прослідкуємо різні назви Києва на картах, створених до 1540 р.

Почнемо з карти світу Фра Мауро 1459 р., де позначень Києва аж три [16]. Позначку на лівому березі Дніпра супроводжє? текст Сhieuo ouer chio. На значній відстані від правого берега, західніше напису Wlocho (Валахія?) позначено місто Сhiouio. Ближче до моря, знову на лівому березі Дніпра читається назва міста Macharmi, в якому вгаду?ться наш знайомий Man-kerman.

Далі звернемо увагу на відомі нам варіанти карти, створеної під керівництвом кардинала М. Кузанського між 1456 і 1460 рр. Сама рукописна карта не збереглася, тому розглянемо чотири карти, які вважаються її копіями [17]. Вони поділяються на дві пари графічно схожих між собою і не схожих взаємно карт: Германуса-Вавассора і Розеллі-Мартеллуса. На картах першої пари позначено Київ (Chivia), і південніше, у середній течії Дніпра, місто із назвою Makromana. На карті Розеллі Подніпров’я немає, тому із даного розгляду її виключаємо, у варіанті Мартеллуса відсутній Київ, але позначено Monagramana. Згадаємо також фрагмент щоденника Амброджіо Контаріні: “1 мая [1474 г.] мы приехали в город, именуемый Киев или Маграман” [18], в оригіналі Chio over Magraman. Не дивно, що на турецькій карті, датованій, приблизно, 1490 р., Київ також позначено як Man-kerman [19]. На карті Ваповського 1526 р., яка базувалася на оригінальних даних, окреме місто Ман-керман відсутнє. Будови Києва позначені і на правому, і на лівому берегах Дніпра із назвою на правому березі Kyouia. На карті Європи Г. Зелля 1535 р. [20] місто називається Kyoff.

Варто звернути увагу й на два типи “європейської” назви Києва. Перший є, власне, назвою міста: Kyoff, Chio (у Фра Мауро і Контаріні). Другий – назвою міста як похідною від назви території: Chieuo, Chiouio, Kyouia. Це слово утворено аналогічно назвам земель Moscovia чи Transilvania, або міста Comenia (Куманія), позначеного на всіх варіантах карти Кузанського.

Насамкінець згадаємо невеликий казус, пов’язаний із картою Мюнстера. Є опис карти Мюнстера 1540 р., де “на правом береге Днепра отмечен Chiof, на левом же Kiovi. См. В.Кордт, Материалы по истории русской картографии, вып. II, табл. XX” [21]. Насправді, на цій карті позначення лівобережного Києва відсутнє. Лівобережний текст передбачає існування відповідного лівобережного графічного позначення. Але на усіх розглянутих варіантах карти Мюнстера графіка незмінна. Тому, найімовірніше, ця згадка не свідчить про існування ще одного варіанту карти Мюнстера, і є звичайною помилкою.

Використані джерела і література

1. Україна на стародавніх картах. Кінець XV – перша половина XVII ст. – К., 2004. С. 28–29.

2. В. Кордт. Материалы по истории русской картографии. Вып. II. – К., 1910, табл. XX.

3. Див. А. Ю. Гордеев. Картография Черного и Азовского морей. Ретроспектива. До 1700 г. Период 1500-1600 гг. – К., 2006 (видання на CD).

4. Там само, С.100.

5. Там само, С.145.

6. Україна на стародавніх картах… Там само.

7. В. Кордт. Там само.

8. A. Baynton-Williams. .

9. Текст за виданням: Матвей Меховский Трактат о двух Сарматиях. М.–Лг., 1936.

10. Див. .

11. Україна на стародавніх картах… Там само.

12. А. Контарини. .

13. З. Абрагамович. Старая турецкая карта Украины с планом взрыва днепровских порогов и атаки турецкого флота на Киев. – Восточные источники по истории народов Юго-Восточной и Центральной Европы, Том 2. М., 1969. C. 78, карта на С. 95.

14. Зразки тамг, які використовувались у портоланах, наведені: И.К. Фоменко. Образ мира на старинных портоланах. Причерноморье. Конец XIII – XVII в. М., 2007, С. 356–361.

15. В. Кордт. Там само, С.12.

16. Відповідний . Про Східну Європу на карті Фра Мауро див. St. Alexandrowicz. Rozwoj kartografii Wielkiego Ksiestwa Litewskiego od XV do polowy XVIII wieku. – Poznan, 1989, S.29.

17. The History of Polish Cartography from the 15th to the 18th century by Karol Buczek. Transl.by A.Potocki. – Wroclaw&-Warszawa-Krakow, 1966, Дод. 3-6.

18. А. Контарини. Там само.

19. З. Абрагамович. Там само.

20. The History of Polish Cartography … Дод.9.

21. З. Абрагамович. Там само, С. 94.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 6396

Модифіковано : 26.03.2014

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.