Чужі поради
Софія Малильо
В тобі самім бездонне джерело
твоїх страждань, занепадів і зльотів.
Дарма крізь долю рватись напролом
чи відкладати звершення на потім.
І що б не трапилось, повік збагни:
ти сам у всьому винен без вини.
Серед житейських суєтних турбот,
коли неначе вже нема просвіту,
розглянься в темряві своїх скорбот,
шукай в душі своїй зернину світлу,
знайди їй крапельку живлющої води
і сам виходь із манівців біди.
Чужі поради – то лише слова,
і досвід чийсь – у горі не підмога:
своєю мудрістю душа жива,
лиш в ній – твоя опора й осторога.
А люди, а сусіди, навіть брат, –
до них іди в дні радості та свят.
2/V-1992.
Людина
Попередній вірш | Перелік віршів | Наступний вірш
Надія
Попередній | Перелік віршів | Наступний
|
