Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Освіта / Студентам / Античні держави Північного Причорномор’я / Духовна культура та релігія / Побут

Античні держави Північного Причорномор’я

Духовна культура та релігія

Побут

Ольговський С.Я.

Про меблі, якими користувались колоністи, можна скласти уявлення, спираючись на твори скульптури, фрески в склепах, вазовий живопис, оскільки знахідки з розкопок дуже незначні. В перші десятиліття греки, мабуть, взагалі не мали меблів. В архаїчних напівземлянках, попід стінами, неодноразово виявляли материкові останці або кам’яні площадки, які, вкриті камкою або сіном, використовувались як лежанки. Пізніше, з початком наземного будівництва, меблі виготовляли з дерева місцевих порід. Заможні ж греки дозволяли собі купувати такі цінні породи, як самшит, тис, кипарис, кедр, залізне та кизилове дерево, які завозились із Закавказзя та Середземномор’я. З метрополії завозились і готові меблі.

Для сну та лежання на бенкетах використовували ложа на високих ніжках з невисоким, рідше з високим узголів’ям. Багаті ложа декорувались різбленням, бронзовими прикрасами, інкрустувались різблиними пластинками із слонової кістки. Ймовірно були й прості дерев’яні ліжка з дерев’яним же полотнищем або мотузковою чи ремінною сіткою. Ложе покривалось килимами і ковдрами, часто різнобарвними, як це видно на розписі склепу Анфестерія в Керчі. Для дітей робили колиски, які майже не відрізнялись від сучасних. Прикладом може слугувати зображення на фресковому розписі з того ж склепу.

Обідні столи були невеликі, з низькими ніжками, оскільки відповідали грецькому звичаю їсти лежачи. Для сидіння використовували табурети, стільці, крісла. Зображення крісел частіші ніж табуретів або стільців, але останні, мабуть, відігравали більшу роль у повсякденному житті. Крісла ж треба вважати парадним різновидом меблів. Оскільки крісла були високі, то для зручності під ноги ставили підставку. Зображення живописця і жінки, що сидять на стільцях, є на стінах саркофагу з Керчі. Уявлення ж про табурети дають теракотові статуетки.

Крісло і шафа з двостулковими дверцятами для папірусних сувоїв Бронзовий столик із змінною висотою кришки з м. Помпеї (Італія)
Меблі: крісло і шафа з двостулковими дверцятами для папірусних сувоїв. Зображення на могильній плиті (3 ст. н.е.) Бронзовий столик із змінною висотою кришки з м. Помпеї (Італія)

Ще були рундуки і скрині для зберігання різних побутових предметів і одягу, шафи і полиці для зберігання посуду. Але значна частина посуду зберігалась у підвішеному стані, для чого на краю посудини, по сирій глині робились невеликі дірочки, в які потім втягувалась товста нитка або шнурок.

Широко використовувались і невеличкі шкатулки, в яких зберігались речі туалету, прикраси, дрібні побутові речі. Іноді такі шкатулки прикрашались інкрустацією, різьбленням, мали бронзові ніжки, замочки.

У вжитку були килими, покривала, подушки. Уявлення про килими дають їх рештки в похованнях боспорських і таманських могильників, а також зображення на розписах склепів. Ними не тільки застилали ліжка і ложа, — вони були елементом прикрашання стін. Досить часті знахідки фарбованої штукатурки свідчать, що внутрішні стіни будинків розписували. По стінах розвішувались картини і портрети. Принаймні, на стінці одного саркофагу (з Керчі) зображено майстерню художника, на стінах якої висять картини, одна у квадратній, а дві в круглих рамках. Крім того прикрашали інтер’єр приміщення шкурами тварин, зброєю, керамікою.

Майстерня художника. Розпис саркофагу (Керч)

Майстерня художника. Розпис саркофагу (Керч)

Вдень кімнати освітлювались через вікна з промасленим пергаментом. Принаймні скло, хоча й було відоме грекам, для вікон не застосовувалось. В холодну погоду вікна закривались ставнями і приміщення освітлювалось скіпками, смолоскипами, які вставлялись на стінах в спеціальні оригінальні порожнисті посудини з ручкою, та світильниками, які заповнювались олією або салом. Форма світильників різноманітна. Для VI–V ст. до н.е. характерні круглі світильники з невеликим ріжком і невисокими стінками, поступово загнутими в середину. В елліністичний час світильники більш закриті, в них високі стінки і непропорційно великий ріжок. В римський час — у світильників вмістилище олії закрито трохи увігнутим щитком, на якому трапляються рельєфні зображення. Крім звичайних одноріжкових світильників трапляються дворіжкові і більше. Іноді кількість ріжків досягала десятка. Звичайно світильники ставились на пласку поверхню або в спеціальну нішу в стіні, але були й підвісні світильники з вертикальною ручкою і петлеподібними отворами.

Світильники і канделябри

Світильники і канделябри:
1–4 — світильники;
5-7 — теракотові латерни;
8 — бронзовий канделябр;
9 — мармуровий канделябр

Холодним кліматом у Північному Причорномор’ї можна пояснити досконалість опалювальних засобів. В архаїчних землянках і напівземлянках на о. Березань виявлені складені з каменю на материкових останцях печі з кам’яним черінем і невисокими стінками. Склепіння, як правило, не зберігається. Зрозуміло, що така піч давала достатньо тепла для невеликої напівземлянки і на ній можна було готувати їжу. В кам’яних будинках виявлено двокамерні печі порівняно великих розмірів, але немає слідів димарів. Ймовірно дим виходив через вікна, двері або спеціальні отвори в стелі і покрівлі. Разом із закритими печами були поширені відкриті вогнища квадратної або овальної форми, обкладені камінням, переносні керамічні вогнища, жаровні.

Їжа була, переважно, скоромною. Велику роль відігравали борошняні страви — каші, юшка, хліб; овочі — салат, капуста, цибуля, часник, бобові. З молока готували сир. Рибу, споживали, ймовірно, в більший кількості ніж м’ясо. Її смажили в оливковій олії, солили, консервували, вживали в їжу також раків, мідій, устриць. Десертом служили фрукти, виноград, горіхи, мед. Споживали, звичайно, й вино, сильно розбавляючи його водою.

З археологічних знахідок решток їжі треба назвати хлібні коржі в Ольвії і Березані, пташині яйця на Березані, горіхи в Ольвії і Пантікапеї. Цікава знахідка плетеного кошика з горіхами, каштанами і ріжками в жіночому похованні в Керчі.

Зображення на творах мистецтва дають уявлення про одяг колоністів, який мало чим відрізнявся від грецького одягу метрополії. Нижнім одягом чоловіків і жінок був хітон — вид сорочки дуже простого покрою, без рукавів, з одним або двома короткими, рідше довгими рукавами. Чоловічі хітони були короткі (до колін), жіночі закривали гомілку. Верхнім одягом був плащ-гіматій, у жінок — пеплос, великий прямокутний лоскут тканини, способи драпірування якої були різними і дуже мальовничими.

Влітку найпоширенішим видом взуття були сандалії у вигляді товстої шкіряної або дерев’яної підошви з довгими ремінцями, які обв’язувались декілька разів навколо ноги. Взимку носили черевики або чоботи. Знахідки сандаліїв досить часті в похованнях боспорських некрополів, а зображення чоловіків у чоботях зустрічаються у скульптурах і розписах склепів.

У перші століття н.е. серед населення північно-причорноморських держав поширюється носіння кафтанів, шароварів. Це була реакція на вплив навколишнього варварського середовища і холодний клімат. Шаровари носили навіть римські солдати у північних провінціях.

Одяг доповнювали різноманітні прикраси. Жінки носили у вухах сережки, вушні і скроневі підвіски, браслети, каблучки, персні, намисто, різноманітні амулети, камеї. Для догляду за волоссям користувались гребінцями з бронзи, кістки або дерева. Волосся збирали під стрічку, пов’язку, або під убір (кокошник). Для скріплення волосся користувались різноманітними шпильками. Не цурались прикрас і чоловіки. На руках вони носили браслети, на пальцях персні, в яких вставки з різьбленими зображеннями слугували печаткою. В пізній час, мабуть під впливом скіфського населення, чоловіки носили шийні гривні. В архаїчний період колоністи користувались варварськими прикрасами, які купували або вимінювали у місцевого населення. Але вже в кінці VІ ст. до н.е. на Боспорі і в V ст. до н.е. в Ольвії було налагоджене виробництво звичних для греків типів прикрас.

Знайомі були грецькі жінки і з різноманітними косметичними засобами — притираннями, ароматичними маслами, рум’янами, білилами, фарбою для вій і брів. На античних поселеннях звичайні знахідки спеціальних мініатюрних посудин для косметичних засобів.

Чисельними є знахідки іграшок або предметів розваг. З дитячого поховання в Керчі походить глиняне брязкальце з у формі колиски з лежачою в ній дитиною. Часті знахідки глиняних, дерев’яних кістяних фігурок тварин, іноді екзотичних, птахів. Іграшками треба вважати теракотові статуетки, кінцівки яких зроблені рухомими. Два іграшкових набори знайдено в дитячих похованнях ольвійського некрополя. Один складався з глиняного столика, блюдця з виліпленими з глини овочами, чотирьох згрупованих біля блюдця голубів і маленької ойнахойї. Другий — із блюдця з фруктами з глини, навколо якого розміщені три теракотові фігурки. Відомі також фігурки коників на коліщатах.

Серед юнаків була поширена гра в м’яч (подібну сцену зображено на червонофігурній вазі з Ольвії), в бабки-астрагали, в камінці. Дорослі грали в кості, які зустрічаються у вигляді кубів, шестикутників або багатокутників, а також в шашки.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 3579

Модифіковано : 19.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.