Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Освіта / Студентам / Короткий огляд англійської літератури / Доба відродження

Короткий огляд англійської літератури

Доба відродження

Зіньчук І.

В англійській літературі доби Відродження, найчастіше, виділяють два періоди:

Раннє Відродження (перша половина XVI ст.),

Зріле Відродження (друга половина XVI – початок XVII ст)

Слід сказати, що характерною особливістю епохи Відродження стає захоплення літературою і культурою античності, що зумовлено схожими світоглядними основами цих епох.

Сформувалось нове розуміння людини та сенсу життя, суспільства і краси — гуманізм. Гуманісти висунули на перший план людину, її красу та місце у світі.

Одним із найвідоміших представників раннього відродження є Томас Мор (Thomas More; (1478-1535), філософ, державний діяч, лорд-канцлер (1529—1532 рр.), письменник, автор роману «Утопія».

«Утопія»

Роман написаний у формі бесіди автора з моряком Гітолодеєм, який об’їхав весь світ.

Перша частина «Утопії» – роздуми про сучасні автору європейські держави, їх політичний та соціальний устрій. Гітлодей засуджує загарбницькі війни і розкіш феодального дворянства, говорить про поміщиків, які виганяють селян з їхніх земельних ділянок, щоб розводити на них овець. Герой співчуває злиденному народові і каже фразу, яка згодом стала крилатою: «Вівці з’їдають людей».

Друга частина книги змальовує вигаданий острів Утопію і його ідеальний суспільний устрій без приватної власності, із демократичним управлінням. Громадяни цього острова займаються розумовою та фізичною працею, чоловіки і жінки мають рівні права, збережено рабство для злочинців, які порушили державні закони.

Вільям Шекспір (1564 – 1616)

Славетний представник Зрілого Відродження (друга половина XVI- початок XVII ст.), автор сонетів, трагедій “Ромео і Джульєта”, «Гамлет» “Макбет”, “Отелло”, “Король Лір”, комедій “Приборкання норовливої”, “Сон літньої ночі”, “Багато галасу з нічого”, історичних хронік «Річард ІІІ» та інших.

Вільям Шекспір народився 23 квітня 1564 р. у місті Стретфорді-на-Ейвоні в родині рукавичника. Майбутній драматург учився в граматичній школі, де викладали латинську і грецьку мови, а також літературу й історію. Письменник жив у у провінційному місті і часто спілкувався з народом, від якого засвоїв англійський фольклор і багатство народної мови. Коли батько майбутнього поета, заможний торговець розорився, п’ятнадцятирічний Вільям змушений сам заробляти собі на життя. В той час він був молодшим учителем. У 1582 р. одружився з Енн Хетевей; у нього було троє дітей. У 1587 р. Шекспір виїхав у Лондон і незабаром почав грати на сцені. З 1593 р. працював у театрі Бербеджа як актор, режисер і драматург, а з 1599 р. став співучасником театру «Глобус».

У 1612 р. Шекспір залишив театр, перестав писати п’єси і повернувся у своє рідне місто.

Помер великий драматург 23 квітня 1616 р. і був похований у Стретфорді –на-Ейвоні.

Творчість В. Шекспіра має всесвітнє значення, яке полягає у невичерпному реалізмі і народності.

Комедія „Дванадцята ніч або як собі хочете”

Місце дії п’єси – екзотична країна Ілірія. ЇЇ володар герцог Орсіно дуже любить музику. Найвища цінність для нього – кохання. Він кохає Олівію, яка не звертає уваги на його почуття. Вона живе самітницею і дуже сумує через загибель свого брата під час корабельної аварії У маєток герцога приїжджає Віола, яка врятувалась після корабельної аварії. Переодягнувшись у чоловічий одяг, Віола служить у герцога Орсіно під ім’ям Цезаріо. Віола- Цезаріо закохується в Орсіно, але самовіддано виконує прохання герцога – піти до Олівії і розповісти їй про його кохання. Наполегливість та красномовство, яке проявила Віола- Цезаріо, домагаючись прийому в домі Олівії, захоплюють самітницю. Олівія закохується в Цезаріо і розповідає йому про свої почуття. До Ілірії випадково приїжджає брат Віоли Себастьян, який також врятувався після корабельної аварії. Він дуже схожий на свою сестру. Зустрівши Себастьяна, Олівія вважає, що це –Цезаріо. Коли таємниця відкривається, відбувається весілля Олівії та герцога Орсіно.

Камеристка Олівії – Марія, за дорученням дядька Олівії – пана Тобіо та його друга Андреа Траяса, пише листа ключникові Мальволіо від імені Олівії, в якому та, ніби-то запевняє його у своєму коханні і призначає Мальволіо побачення. Прочитавши цього листа, ключник-Мальволіо приходить до своєї пані і зізнаєтся їй про своє кохання. Олівія, яка нічого не знає про листа, вважає що Мальволіо – божевільний і наказує замкнути його в темній кімнаті.

Основа комедійної інтриги – випадковий збіг обставин, який дуже змінює долю людини. В комедії утверджується думка: незважаючи на всі примхи долі, людина повинна сама боротися за своє щастя.

Трагедія „Гамлет”

Гамлет, принц датський – студент Витенбергського університу живе в Ельсінорі при дворі свого дядька, короля Клавдія. При дворі відбуваються конфлікти і Гамлет почувається дуже одиноким. Клавдій підступно вбиває свого брата і одружується з матір”ю Гамлета королевою Гертрудою. Однієї ночі Гамлетові увісні з”явився привид батька з благанням про помсту за його смерть.Гамлет вбиває Розенкранца та Гільденстерна – слуг Клавдія, які шпигують за ним за наказом короля. Однак Гамлет довго зволікає з вбивством Клавдія і виконанням свого обов’язку помсти тому що повинен остаточно переконатися сам та переконати інших у причетності Клавдія до цього злочину. Для цього він просить мандрівних акторів поставити таку п’єсу, яка викриє Клавдія. Під час вистави король своїм хвилюванням видає себе і Гамлет переконується у його винуватості, але продовжує відкладати помсту і це спричиняє в нього нервовий розлад та відчуття невдоволення. Щоб діяти при дворі Клавдія Гамлет змушений прикидатися недоумкуватим. В цій ролі він говорить правду про інтриги та злочини короля. Гамлет не може вирішити питання: Боротися проти зла? чи змиритися зі злом? В фіналі трагедії принц датський вбиває Клавдія, а потім, гине сам, розуміючи, що не може подолати зло, яке панує у світі і чесна, мисляча людина може довести свою правоту лише ціною власного життя.

Історична хроніка „Річард ІІІ”

Граф Глостер, він же Річард ІІІ переконує Едварда принца Уельського, що йому загрожує небезпека від дворянина, ім’я якого починається на літеру „Г”. Тому, принц наказує замкнути у в’язниці брата Річарда ІІІ графа Георга Кларенса. Так, Річард ІІІ позбувся головного претендента на престол. Потім Річард ІІІ таємно вбиває Едварда, і, ставши королем, зваблює Анну, дружину Едварда. Незважаючи на те, що їй відомо хто вбив чоловіка, вона виходить заміж за Річарда ІІІ. Він – мудрий та відважний, має велику силу волі. Однак, ставши королем, тиран відчуває, що не може закріпити свою владу злочинами. З кожним днем зростає кількість його супротивників невдоволених його тиранією. Поступово Річард ІІІ втрачає віру у свою силу і сумнівається у своїй могутності. Зрештою, перед смертю Річард засуджує свої злочинні дії. Його мучать докори сумління через те, що він здійснив вбивство і залишився самотнім. В фіналі Річмонд, нащадок династії Тюдорів, вбиває Річарда, перемагає тиранію і встановлює в країні мир та спокій. В цьому полягає основна думка твору

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 3393

Модифіковано : 28.03.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.