Коло змін

Богдан-Ігор Антонич

Жаркий, духотний день, зомлівши,

мов стовп, упав на груди ночі.

Що ти згубив, не знайдеш більше

і час надію розхлюпоче.

Ще піна світла з дзбана сонця

парує пилом з теплих мурів.

Не жди від долі оборонця,

від пазурів в овечій шкурі!

З-за золотого шумовиння

ніч блакитніє чиста й вічна.

Знов знайдеш суть у колі зміннім,

щоб в зміст незмінний вірить міцно.

Подається за виданням: Антонич Б. І. Книга Лева. – Львів: 1936 р., с. 44.