Віщий дуб

Богдан-Ігор Антонич

Сніг зеленіє в світлі ночі,

сніг блакитніє в світлі дня.

Цей дуб то дерево пророче,

корява ліра з його пня.

Сніг попеліє в сірий вечір,

щоранку у вогнях цвіте.

Із рани сонця кровотечі

б’ють в царство снігу золоте.

Лиш дуб один крізь біле море,

дельфін рослинний, в даль пливе

і лірою сніг-саван поре,

віщуючи життя живе.

Подається за виданням: Антонич Б. І. Книга Лева. – Львів: 1936 р., с. 47.