Гой мала вдовочка одного синочка

Запис Ю.Федьковича

Гой мала вдовочка

Одного синочка,

Одного го мала,

Й того в військо дала.

Чекає вна рочок,

Не йде їй синочок,

Чекає вна другий,

Не йде їй син любий.

А на третій рочок,

Аж іде синочок,

Та вже не собою,

А вже з дружиною.

– Мати ж моя, мати,

Чу будеш нам рада,

Що така причина

На твоєго сина?

– Тобі-м, синку, рада,

Бо ти моє чадо,

Невістці не дуже,

Бо невістка чуже.

Взяла дві шкляниці,

Пішла до пивниці,

Пішла та й гадає,

Які трунки має.

– Гой ти, мій синочку,

Напийся медочку,

Ти ж, невістко мила,

На ж напийся пива.

А мила не пила,

З милим поділила,

А милий напився,

З лави повалився.

– Мати ж, моя мати,

Ме тя бог карати,

Для рідного сина

Трути наточила.

Примітки

Друк. за рукописним збірником (№ 26, арк. 28 зв. – 29).

Мотив пісні покладено Ю. Федьковичем в основу поеми «Свекруха» (т. І, стор. 332 – 342). Варіанти пісні див.: «Песни буковинского народа. Составил А. Лоначевский. Из материала, доставленного Г. И. Купчанком…», Київ, 1875, стор. 225, № 300; «Народні пісні в записах Івана Франка», Львів, 1966, стор. 269.

Подається за виданням: Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича. – К.: Музична Україна, 1968 р., с. 143 – 144.