Гий! Гий! А хто біди не знає

Запис Ю.Федьковича

Гий! Гий!

А хто біди не знає,

Той нехай мене спитає

Та гий же!

По дорогах ходючи,

Та чужі воли пасучи.

Гий чужі воли недужі,

Та вивезіть мажу з калужі.

Та вивезіть мажу з мочарки

Аж до Настусі-шинкарки.

А ти, шинкарко-Настусю,

Та дай меду-вина нап’юся.

Та дай меду-вина нап’юся,

В дорогий сардак вберуся.

Та дивуйтеся, вороги,

Що на мені сардак дорогий.

Та дивуйтеся, прокляті,

Що на мені сардак багатий.

А як поїду, братя, в Крим,

Справ’ю собі сардак-кармазин.

Буде ж мій сардак сіяти

На вкір ворогам проклятим.

Примітки

Друк. за рукописною збіркою (№ 4, арк. 7 зв.).

У листі до Д. Танячкевича з 1863 р., розповідаючи про своє бідування в дитячі роки, Ю. Федькович наводить ще одну строфу цієї пісні (з певним порушенням ритму):

Гой! Гой!

Та виріс в наймах, в неволи,

Та не мав я долі ніколи, –

Та гой же!

(т. IV, стор. 58).

Подається за виданням: Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича. – К.: Музична Україна, 1968 р., с. 132.