А в неділю рано-рано дощик накрапає

Запис Ю.Федьковича

А в неділю рано-рано дощик накрапає,

А та бідна удовонька воли виганяє:

– Пасіть же ся, сірі воли, пасіть же ся сами,

Не маю ж я господаря – висилати з вами!..

Їхав козак з України на воронім кони,

Повертає ж кінь вороний до бідної вдови.

А у вдови два явори, а третяя вишня…

Як заірзав кінь вороний, бідна вдова вийшла.

– Помагай біг, бідна вдово, та як же ся маєш?

– Ти, козаче-українче, відки мене знаєш?

– Пізнаю тя, бідна вдово, по твоїй худобі:

Й худібка ж ти невесела, а сама в жалобі.

– Прошу ж тебе, козаченьку, до нової хати,

Сама ж бо йду вороноє стадо виганяти.

– Хіба ж бо ти, удовонько, челядки не маєш,

Та що сама, молоденька, стадо виганяєш?

– О маю ж я челядочку – не хоче робити,

Одна пішла в карти грати, друга – в корчму пити.

– Не журися, бідна вдово, господь бог з тобою,

А як буде его воли, будеш ми жоною.

– Що ж би то ся, козаченьку, за неслава стала,

Аби ж я ся, молоденька, козаку дістала?

Примітки

Друк. за рукописним збірником (№ 1, арк. 4 зв. – 5).

Варіанти пісні див.: , І, стор. 201, № 24; III, в. І, стор. 174, № 48, стор. 182, № 57.

Подається за виданням: Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича. – К.: Музична Україна, 1968 р., с. 92 – 93.