63. Лист Юрія Ганіцького до Федьковича
Czernowitz, am 10 März 1866.
Lieber Freund!
Indem ich mein Bedauern ausspreche, nicht das Glück haben zu können, dich hier zu sehen, übergehe ich gleich zur Hauptsache, und zwar zur Zeitung.
Ich habe mich erkundigt, ob du als Redakteur in Putilla deinen Wohnsitz behalten könntest, nun erfuhr ich, daß es keineswegs der Fall sein kann, denn das Preßgesetz gestattet es nicht. Der verantwortliche Redakteur muß jedenfalls hier wohnen; wenn dir die Umstände erlauben könnten, hier in Czernowitz zu wohnen, so wäre es sehr gut; sollte es dir aber nicht möglich sein, so verspreche ich dir eine Persönlichkeit hier aufzufinden, die den uneigentlichen Redakteuren(!) vorstellen wird. Mitarbeiter werden sich auch in der Bukowina finden. Aus der Beilage, die ich hier beischließe, kannst du den Wunsch der Bukowinär in Hinsicht der Orthographie ersehen; ich hoffe, daß du nicht dagegen sein wirst und mich in deinem nächsten Briefe mit der Aufsuchung eines quasi Redakteuren beauftragen wirst. Taufe die Zeitung nach deinem Gutachten. Dein Projekt mit dem Erscheinen einer rnthenischen Zeitung hat liier sehr großen Anklang gefunden, auch Prof Neubauer interessirt sich sehr darum und versprach, wie viel es ihm möglich sein wird, zu thun.
Das Ministerium hat den Bukowinär Ruthenen gleiche Rechte mit den Romanen zuerkannt; auch aus nachfolgenden Zeilen, welches ein Bruchstück aus den Dekrete ist, welches ein absolvirter Gymnasiast Repta vom Ministerium erhalten hat, da er um ein Stipendium gebeten hat, um sich für die Professur in Suczawa auszubilden, kannst ersehen. Dieses lautet:
«Es wird Ihnen überdieß auch zur Pflicht gemacht,, sich speziell auch auf das Fach der ruthenichen Sprache zu verlegen, wozu Sie eine besondere Befähigung aufweisen, indem diese zweite Landessprache der Bukowina an dem Suczawer Gymnasium, wäre es auch nur als ein relativ obligater Gegenstand, im Interesse des Diöcesen-Klerus, zu dessen Ausbildung das Gymnasium bestimmt ist, notwendig eine entsprechende Vertretung seinerzeit erhalten muß.»
Für Тарас wird hier eine Trauerandacht abgehalten werden.
Indem ich ein günstiges Resultat in Betreif der Zeitung baldigst erwarte, schließe ich, dich herzlich grüs-send und küssend
dein Georg Hanicki.
Indem ich die Poststunde verpaßt habe, nehme ich die Güte des Herrn von Stokera in Ausspruch
Дорогий друже!
Між тим, як я висловлюю жаль, що не маю щастя тебе тут бачити, я переходжу просто до головної речі, а саме до газети. Я питав раніше, чи ти би міг працювати як редактор, зберігаючи проживання в Путилі, тепер же я довідався, що цього не може бути в жодному разі, тому що це заборонено законом. Відповідальний редактор в усякому разі мусить жити тут; якщо би обставини дозволили тобі жити тут, в Чернівцях, було би дуже добре, але якщо це неможливо, то я обіцяю тобі знайти тут особу, яка буде репрезентувати підставного редактора. Співробітники також будуть знайдені в Буковині. З додатку, який я тут прикладаю, ти можеш довідатися про бажання буковинців відносно орфографії; я сподіваюся, що ти не будеш проти і в своєму наступному листі доручиш пошуки квазі-редактора. Похрести газету відповідно до свого висновку. Твій проект видання рутенської газети знайшов тут широкий відгук, також проф. Нойбауер цікавиться нею і обіцяв, наскільки це буде можливо, співпрацювати. Міністерство надало буковинським рутенам рівні з румунами права; ти можеш бачити і в наступних рядках, які є витягом з декрету, який отримав абсольвент гімназії Репта, оскільки він просив за стипендію на професорське навчання в Сучаві. Він гласить:
«Цим також Ви зобов’язані спеціально перейти на фах рутенської мови, до чого Ви проявили особливе обдарування, в той час, як ця друга місцева мова на Сучавській гімназії, була б відносно обов’язковим предметом в інтересах кліру діоцезії, до чого призначена освіта в гімназії, необхідно своєчасно отримати відповідний дозвіл».
Для Тараса буде тут проведена жалобна молитва.
Між тим, як я сподіваюся отримати сприятливий результат в найближчому часі, закінчую, вітаючи сердечно і цілуючи,
твій Георг Ганицький
Між тим, як я прогавив поштову годину, я приймаю для рішення прихильність пана фон Стокера.
Переклад з німецької мови Валентина Стецюка
Примітки
Проект орфографії, про який згадка у листі, приймає голосозвуки: а, є, и, і, о, у; радить писати і (і з дашком) там, де чути ji, отже лісъ, тіло, але міра, віра: на голос je писати є, н. пр. єго, моє; але задержує ô (н. пр. двôръ, рôкъ) там, де воно зміняється; де ж пе зміняється, можна писати і, як у словах: відъ, підъ, кілько, жидівский і т. д. Так само каже затримати ê у словах, як осêнь, пêрє. «Такимъ способомъ – сказано вкінци – була би евфонія тай етимологія би білше менше затрималася.» – О. М.
Подається за виданням: Писаня Осипа Юрія Федьковича. – Львів: 1910 р., , с. 122 – 123.