21.07.1891 р. До В. Лукича-Левицького
| 27 іюля 1891 Єкатеринослав |
Не маю часу, як то кажуть, угору глянути: раз у раз граю, крім того, цього літа хотілося об’єднати докупи дві трупи Садовського і Саксаганського, і мені прийшлося їздити то сюди, то туди, вести переговори, а нарешті вийшов пшик, тілько марно згаяв час та багато крові спортив. З цього поводу довго Вам не писав, в чім приносю покаяніє. «Сто тисяч» давно готова – це Ви побачите з тетраді, котра од времені засмальцювалась. Посилаю Вам першу тетрадь, а слідом за нею одішлю другу і т. д.
Просю Вас вислати мені передрукованого в книжку «Мартина Борулю» в Севастополь, Літній театр, де ми граємо з 15 августа до 15 сентября, а звідтіля напишу Вам, куди ми переїдемо. Якщо ласка Ваша, то вишліть мені в Севастополь «Підгоряни» і музику до цієї п’єси – те й друге надруковане. Крім того, просю Вас вислать такі п’єси з народного побуту, котрі у Вас в Галичині мають найбільший поспіх: може б, ми як-небудь хитро-мудро добилися постановки їх у нас. Що буде коштувати пересилка і інші розходи, я верну Вам в той час, як тільки одберу відомість, скільки іменно треба вислати.
Цікаво було б знати, яка тепер у Вас найкраща трупа і де вона грає; у нас єсть думка постом взяти чотирьох акторів і одну актрису та й прибуть до Вас. Але попереду треба було б спитатися і умовиться з директором найкращої трупи. Заньковецька грала у нас, а тепер знову у Садовського в Харкові.
Бувайте здорові. Пишіть мені, як одберете «Сто тисяч», щоб я знав, що все Ви одібрали.
Ваш Карпенко-Карий
Примітки
Публікується вперше за автографом, що зберігається в рукописному відділі Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР (№ 2870/1505).
І. Карпенко-Карий довго і енергійно домагався об’єднання двох першорядних тоді українських труп – М. Садовського і П. Саксаганського – в одну.
«Підгоряни» – мелодрама на 3 дії І. Гушалевича, музика М. Вербицького.
Подається за виданням: Карпенко-Карий І. Твори в 3 тт. – К.: Держ. вид. художньої літератури, 1960 р., т. 3, с. 223.