4. «Тебе я знов бачу, море!»

Олександр Кониський

Біля моря в Одесі

Тебе я знов бачу, море!

Ти знов привітно гомониш

і на широкому просторі

блакиттю й зорями гориш.

Дивлюсь на тебе й забуваю

свій лютий недуг і журбу

та німо в небо посилаю

палку до господа мольбу,

щоб він послав любов нам, згоду,

щоб розум з серцем примирив,

щоб розтічі лиху негоду

наш край якшвидше пережив.

Примітки

Вперше надруковано в журн.: Літературно-науковий вісник. – Львів, 1898. – Т. 4. – Кн. 10. – С. 47 – 49, під спільним заголовком «З скорбних пісень Перебенді». Вірш датовано 3 (15) липня 1898.

Подається за виданням: Кониський О. Оповідання. Повість. Поетичні твори. – К.: Наукова думка, 1990 р., с. 550.