Грецька пісня

Микола Костомаров

І реве, і шумить,

І гуде, і гримить.

Чи то воликів б’ють,

Чи то звіра цькують?

То не воликів б’ють,

То не звіра цькують;

То хоробрії клефти

Музувірів січуть.

А попереду всіх молодець Буковалл;

Він січеться на смерть з бусурманом;

Од Керассово дим до Кенуріо дим

Розлягається сивим туманом.

Він січеться один проти тисячі їх:

Не здоліють усі його взяти.

А русява дівчина гука із вікна:

– Підожди, Буковалле, стріляти.

Хай хоч трохи угору підніметься дим,

Хай по степові пройде куріти,

Перелічимось, скільки вже наших нема. –

Стали турки поперед лічити.

Недоліку п’ятсот, стали клефти лічить:

Трьох голінних між їми немає!

Один воду бере, другий страву несе,

А ще третій мушкет набиває.

Примітки

Твір є переспівом російської поезії М. Гнедича «Буковалл» («Стихотворения H. Гнедича», 1832), яка, в свою чергу, становить переклад народної грецької пісні про Букувала. Це один з дванадцяти перекладів, виконаних Гнедичем 1824 р. (див.: Микитенко Ю. О. Джерела «Грецької пісні» // Радянське літературознавство. – 1984. – № 12. – С. 27 – 31).

То хоробрії клефти // Музувірів січуть… – мовиться про визвольне повстання 1821 р. греків (клефтів, буквально – злодіїв (гр.) проти турецьких загарбників, зневажливо прозваних музувірами (від бузувір, безувір – безвірний, мусульманин).

Подається за виданням: Костомаров М.І. Твори в двох томах. – К.: Дніпро, 1990 р., т. 1, с. 67 – 68.