«Патріотам»

Софія Малильо

Мудрець вермонтський, дисидент преславний,

а нині – просто неділимщик явний,

шле нам свої поради і жалі,

бо ж так не хочеться «пророку-демократу»,

аби і «меншому» в сім’ї колишній брату

дихнулось вільно на своїй землі .

Така уже природа їх лукава,

імперських патріотів зліва й справа, –

в їх дум – один сакраментальний зміст:

«тисячолітня», «гордая» Росія,

для сот племен – «опіка» і «месія»,

вселюдського прогресу благовіст.

Спасибі вам, що ви нас так любили

і генієм високим просвітили,

що й нині раді нам, немов братам.

Ви не турбуйтесь: якось воно буде!

Благодіянь ми ваших не забудем

і лиш добром за них повернем вам.

17/X-1991.