Революція

Софія Малильо

Війна – палацам! Мир, любов – хатинам!

Терпець народу вичерпавсь ущерть!

І закрутилася шалена хуртовина.

І вийшла на лани невтомна смерть.

Земля – селянам! Фабрики – трудящим!

Геть паразитів, п’ющих піт і кров!

Терпіти й далі злигодні? Нізащо!

Світ перетворимо до самих до основ!

Димлять заводи днем і ніччю! Завше.

Земним плодам радіє селянин.

– Чиє ж те все?

– То наше. Наше! Наше.

– Чиє ж конкретно?

– Знає Бог один.

13/XII-1990.