Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

«Ой біда мені, біда…»

Михайло Петренко

Варіанти тексту

Ой біда мені, біда

З чорними бровами;

Ой куда мені, куда

Діватися з вами!

Часто, часто в горі я

Долю проклинаю;

Од чого ж біда моя?

Чорні брови маю.

Брови, брови, в радість ви

Рідним і чужому;

Тільки горечко від вас

Мені молодому

Тільки горечко мені

З вами, молодому.

Ох наскучила мені

Вкрай за брови плата…

Ся за брови плата –

Тільки з хати, тут гляди:

Де взялись дівчата!

І без горя горе тут

Вродиться з тоскою,

Як дівчатонька почнуть

Жартувать з тобою.

Ох, дівчатонька, мене

Ваша ласка муче;

Молодого зажене

У ліса дрімучі.

Не люблю я вас за те,

Що в вас тільки й мови:

Що у мене, козака,

Дуже чорні брови.

Знайте ж, милі, не для вас

Рідні я кохаю…

Чорні я кохаю;

Не для вас я жаден час

Кудрі завиваю.

Єсть у мене, козака,

Не по вас голубка, –

Пишна, гарная така:

То козацька думка.

Побіжу я од дівчат

Далеко за гори,

Заховаю я від них

Мої чорні брови.

Там на горах в вишині

З вітром закочую;

Чорні кудроньки мої

Зіркам подарую.

В небо ясне я влюблюсь,

Мов в тую дівчину;

Горем з вітром поділюсь

В буйную годину.

Серденько моє віддам

Лютому я звірю,

І до гроба я дівкам

Щиро не повірю.

Тільки все-таки біда

З чорними бровами;

Ой куда ж мені, куда

Діватися з вами!


Примітки

Вперше надруковано в альманасі «Сніп», 1841 р., с. 181 – 183, під заголовком «Брови». З незначними текстуальними відмінами і без заголовка передруковано в «Южном русском сборнике», с. 47 – 49.

Подається за вид.: Южный русский сборник, с. 47 – 49.

Подається за виданням: Українські поети-романтики. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 296 – 297.