Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Вступ

Гаврилко П.П., Кужелєв М.О., Брітченко І.Г.

В сучасних умовах економіка України формується на ринкових засадах, відбувається її активна інтеграція до європейських та світових ринків. Все це обумовило необхідність глибокого комплексного теоретичного аналізу питань розвитку системи корпоративних відносин, особливо у банківському секторі. Незважаючи на досить тривалий період ринкових трансформацій, в країні досі не існує загальновизнаної концепції розвитку корпоративних відносин, в якій було б чітко визначено місце й роль корпоративного сектору економіки, визначено умови та стимули розвитку банківської системи й фінансових механізмів та маркетингових стратегій цих процесів. Розуміння та прийняття цього твердження є досить важливим для визначення стратегії й тактики України в розв’язанні соціально-економічних проблем, які постають перед суспільством.

Саме тому важливим, на наш погляд, є аналіз сучасного стану національної системи корпоративних відносин, тобто вивчення цілей та принципів розвитку корпорацій, форм, методів, важелів та соціально-економічних наслідків їх функціонування. Таким чином, питання полягає не в тому, чи потрібно розвивати систему корпоративних відносин у банківському секторі, а в тому, які форми, методи та інструменти доречно використовувати як на рівні окремої банківської установи, так і на рівні держави. Відповідь на це питання намагалися дати вчені різних напрямків та шкіл економічної теорії. І лише вивчення поглядів і теорій провідних науковців та дослідження наслідків практичного використання цих теорій в зарубіжних країнах дає можливість врахувати історичний досвід і на його основі забезпечити ефективний соціально-економічний розвиток України.

Незважаючи на багатовіковий історичний досвід формування й розвитку корпоративних відносин, у механізмах функціонування корпоративних структур залишається багато невирішених питань. Серед основних проблем корпоративних відносин, що існують в національній економіці України, можна виділити несприйняття суб’єктами корпоративних відносин сучасних тенденцій, моделей розвитку та якісно нових інструментів управління. Крім того, банківський сектор в Україні не виконує так звану «соціальну функцію» як необхідний елемент існування у суспільстві.

Ще одна проблема полягає в тому, що сучасний рівень національного законодавства в сфері корпоративного управління не відповідає загальновизнаним міжнародним стандартам. Якщо бути точним, корпоративне законодавство в Україні відсутнє як явище. Саме тому досі немає ефективно діючих норм, що регулюють відповідальність менеджменту корпорації за дії на шкоду акціонерному товариству й акціонеру, як і норм закріплення відповідальності за зловживання мажоритарними акціонерами своїми правами та можливостями в управлінні.

Активізація корпоративного сектору – загальна тенденція розвитку сучасних економічних систем. Ігнорування її може призвести до серйозних негативних соціально-економічних наслідків. Саме тому важливе комплексне й системне вивчення проблеми розвитку корпоративних відносин – її історичних аспектів, форм, методів, важелів, контурів управління, теоретичних моделей та практичних інструментів, а також критеріїв ефективності й результативності.

Водночас, розвиток теорії не слід розглядати виключно як ціль; це, насамперед, засіб реалізації ключового практичного завдання – забезпечення соціально-економічного розвитку держави. Саме цей момент визначає науковий інтерес до проблеми поширення системи корпоративних відносин в банківський сектор України, що зумовило структуру та зміст даної монографії. Лише на основі системного аналізу генезису, структури й функцій системи корпоративних відносин можливо зрозуміти сутність досліджуваного явища, розкрити його специфіку й механізми розвитку в соціально-економічних умовах, що склалися в Україні.

Важливою складовою ефективного функціонування економіки України в ринкових умовах є ефективний ринковий механізм формування вартості комерційного банку. В сучасних умовах актуальним є пошук нових науково обгрунтованих інструментів проведення оцінки та визначення фінансової цінності клієнтської бази, яка є нематеріальним активом комерційного банку і впливає на стабільність та конкурентоспроможність комерційних банків. Розв’язати зазначене завдання можна шляхом розробки нової системи моніторингу та аналізу клієнтели банку, покращення банківських продуктів відповідно до потреб споживачів.

Тому на сучасному етапі розвитку актуальним є пошук інноваційних науково обгрунтованих інструментів визначення вартості комерційного банку та підвищення його конкурентоспроможності шляхом оптимізації його клієнтської бази.

Зазначені питання актуальні як для діяльності окремого комерційного банку, так і всієї банківської системи України. Перевагою зазначеного підходу до визначення вартості комерційного банку є акцентування уваги на клієнті та його потребах як головному чиннику ефективної банківської діяльності. Саме такого підходу потребує практична діяльність вітчизняних банків на сучасному етапі її еволюції. Такий підхід є актуальним з урахуванням кризових явищ світової економіки, котрі значною мірою спричинені неефективністю функціонування банківських установ.

Вагомий внесок у розробку питань теорії та практики формування й розвитку корпоративних відносин зробили М.Альберт, К.Адельфер, А.Берлі, В.Врум, Ф.Герцберг, Дж.Гелбрейт, Дж.Кейнс, Дж.Кларк, А.Маслоу, Д.Макгрегор, М.Мескон, Г.Мінз, Є.Мейо, Д.Нортон, Х.Окумура, Л.Портер, П.Самуельсон, Ф.Хедоурі, Й.Шумпетер та інші відомі зарубіжні вчені. В Україні та країнах СНД дослідженню корпоративних відносин присвячені наукові праці О.Амоші, А.Афоніна, С.Басалая, О.Гальчинського, В.Гончарова, А.Гриценка, В.Дементьєва, М.Кіма, В.Ковальова, Л.Кривенко, В.Лівшиця, С.Мочерного, Ю.Пахомова, П.Степанова, В.Тарасевича, Н.Хохлова, В.Черняка, А.Чухна та інших провідних учених.

Теоретичні аспекти маркетингової стратегії комерційного банку, що знаходиться в залежності від його клієнтської бази, досліджуються у роботах С.Авдєєва, Ф.Блока, Н.Внукова, Д.Воронова, О.Дамодарана, Й.Завадського, О.Козирєва, М.Козлова, С.Котела, Т.Коупленда, М.Кулагіна, К.Маркса, Г.Мікерина, Р.Мюррея, Г.Осовської, М.Портера, К.Решоткіна, С.Різниченка, В.Рутгайзера, Х.Сент-Онжа, А.Сміта, А.Тавасієва, М.Тугана-Барановського, І.Фоміна, У.Шарпа, О.Юшкерича та інших провідних учених.

Однак ступінь вивченості цієї проблеми недостатньо повний, особливо в умовах динамічного зовнішнього середовища, що притаманне Україні. Це обумовлено й тим, що корпорація є відносно новою для України організаційною формою бізнесу, науково-дослідницькі розробки в даному напрямку тільки починаються. Крім того, актуальність проблем розвитку системи корпоративних відносин не буде вичерпана ніколи, оскільки діяльність корпорацій була, є і буде важливою умовою ефективного розвитку держави та суспільства, що й обумовлює науковий інтерес до неї.

Метою монографії є подальша розробка методології й теорії корпоративних відносин у банківському секторі, а також обгрунтування концептуальних основ і науково-методичного забезпечення щодо їх розвитку в умовах динамічного зовнішнього середовища. Цільовим орієнтиром дослідження є побудова ефективної банківської системи в Україні, формування національної моделі корпоративних відносин та розробка механізмів залучення доходів і заощаджень населення у банківський сектор.

Теоретичною та методологічною основою монографії є фундаментальні праці вітчизняних і зарубіжних учених в галузі дослідження корпоративних відносин. Нормативною базою стали Закони України, Укази Президента України, Постанови Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, нормативні документи Міністерства фінансів України, міжнародні Кодекси розвитку корпоративних відносин та офіційні статистичні дані.

Грунтуючись на принципах діалектики, розкрито об’єктивні умови, що впливають на організаційно-правові форми корпоративних відносин у банківському секторі, а також стратегічні аспекти діяльності банків.

Практична цінність отриманих результатів полягає у подальшому розвитку теорії корпоративних відносин у банківському секторі й дослідженні процесів корпоратизації в національній економіці.

Результати дослідження можуть бути використані при визначенні пріоритетів розвитку національної системи корпоративних відносин у банківському секторі, інноваційно-інвестиційної політики держави, при формуванні національної концепції розвитку банківської системи. Автори сподіваються, що запропоновані маркетингові стратегії сприятимуть ефективній діяльності вітчизняних банків на внутрішньому та міжнародних ринках в умовах глобалізації економіки та розвитку інформаційних систем, що позитивно вплине на добробут українського народу.