Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Історія / Заснування Софійського собору в Києві: проблеми нових датувань / Від упорядників

Заснування Софійського собору в Києві:
проблеми нових датувань

Від упорядників

Круглий стіл «Заснування Софійського собору в Києві: проблеми нових датувань» (7 квітня 2010 р., м. Київ), матеріали якого подано у цій збірці, був організований Науково-дослідним інститутом пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України спільно з Українським товариством охорони пам’яток історії та культури.

Організації цього Круглого столу передувала низка подій, які, власне, й зумовили необхідність його проведення. На початку 2009 р. Національна комісія України у справах ЮНЕСКО, за пропозицією Національного заповідника «Софія Київська» та Міністерства регіонального розвитку і будівництва України, здійснила подання до Секретаріату ЮНЕСКО щодо святкування у 2011 р. 1000-ліття заснування Софійського собору у м. Києві.

Нагадаємо, що Софійський собор, разом з ансамблем монастирських споруд Києво-Печерської лаври, у 1990 р. був номінований до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, при цьому, в досьє пам’ятки визначено дату заснування собору (1037 р.) та особу його засновника (князь Ярослав Мудрий). В основу подання щодо святкування ювілею пам’ятки, здійсненого Національною комісією у 2009 р., було покладено досить одіозну та науково недоведену гіпотезу співробітника заповідника Н.М. Нікітенко, за якою Софійський собор був заснований не Ярославом Мудрим, а раніше – у 1011 р., за часів правління князя Володимира Святославича.

Подання Національної комісії до Секретаріату ЮНЕСКО щодо радикальної зміни поглядів на історію пам’ятки було здійснено без належних консультацій з відповідними науковими інституціями та громадськими організаціями, причетними до збереження пам’яток культурної спадщини (Національною академією наук України, Українським товариством охорони пам’яток історії та культури, Українським комітетом ІКОМОС тощо), і без узгодження з центральним органом державного управління у сфері охорони культурної спадщини – Міністерством культури і туризму України. Більше того, питання щодо такої важливої справи, як організація ювілею пам’ятки всесвітнього значення, навіть не виносилося на розгляд Наглядової ради Національного заповідника «Софія Київська».

Непоінформованість науковців стосовно зазначеного подання призвела до того, що за відсутності критики воно було ухвалене 35-ю сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО (6-23 жовтня 2009 р.) без будь-якого обговорення разом з іншими пропозиціями від України, а дата 1011 р. включена до календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО для відзначення у 2010-2011 рр. Лише після цього (на початку листопада 2009 р.) Національна комісія України у справах ЮНЕСКО поінформувала про зазначену подію Міністерство культури і туризму України, яке в свою чергу розіслало запити до відповідних академічних структур.

Справа набула розголосу, оскільки переважна більшість науковців як в Україні, так і за її межами не поділяє поглядів Н.М. Нікітенко щодо історії Софії Київської. Негативні відгуки щодо святкування ювілею пам’ятки у 2011 р. надійшли до Міністерства культури і туризму України з провідних академічних установ держави – Інституту історії України НАН України, Інституту археології НАН України, Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Не лишилися осторонь й іноземні колеги, про що свідчить колективне звернення учасників Міжнародного наукового семінару з візантійської та давньоруської архітектури, який відбувся наприкінці 2009 р. у Державному Ермітажі (м. Санкт-Петербург). Це звернення, в якому йшлося про доцільність введення мораторію на святкування 1000-ліття Софійського собору у 2011 р. до ретельного розгляду проблеми фахівцями, зокрема, підписали науковці з Росії, Німеччини, Австрії, Греції, Сербії.

Натомість до думки науковців владні інстанції і досі не дослухалися: добре розуміючи, що прийняте рішення щодо святкування ювілею Софії Київської виявилося хибним, установи, відповідальні за цей інцидент, розпочали боротьбу за «честь мундиру». Зокрема Національна комісія України у справах ЮНЕСКО разом з Міністерством регіонального розвитку і будівництва України намагаються приховати цю конфліктну ситуацію від суспільства й вищих органів влади, закликаючи українських вчених відмовитись від протестів щодо святкування, аби не «викликати небажаний резонанс у міжнародної спільноти». При цьому не враховується, що міжнародний імідж держави постраждає значно більше у випадку, коли про скандальність ситуації дізнаються запрошені на святкування ювілею представники ЮНЕСКО, або вона стане предметом розгляду чергової Генеральної конференції ЮНЕСКО через подання запитів від національних комісій інших країн.

Через розголос, якого набула ситуація з ювілеєм, заднім числом розпочало пропагування своїх дій і керівництво Національного заповідника «Софія Київська». Зокрема 4 лютого 2010 р. у заповіднику відбувся захід, який хоча й називався Круглим столом (на тему «Датування Софії Київської у світлі нових фактичних даних»), але не мав нічого спільного з науковим обговоренням. Захід мав характер типової піар-акції, під час якої численним представникам преси була презентована «концепція» нового датування будівництва собору. Фахівці, які мають альтернативну думку з приводу датування Софії Київської, завчасно на т.зв. «круглий стіл» не були запрошені, а саме засідання було призначено на день, коли більшість опонентів ідей Н.М. Нікітенко мали брати участь у нараді в м. Судаку (про що керівництво заповідника було добре поінформоване). Спроби представників наукової громадськості розгорнути дискусію з означеної теми, досить грубо припинялися головуючим засідання. Зрештою, все обговорення згаданої гіпотези звелося до виступів заангажованих державних службовців та наукових співробітників, які не мають безпосереднього відношення до вивчення пам’яток Давньої Русі.

Втім, одна слушна думка на тому заході таки лунала буквально у кожному виступі, – про необхідність проведення чисто наукової дискусії. Саме цю ідею й було покладено в основу Круглого столу, організованого за дорученням Міністерства культури і туризму України Науково-дослідним інститутом пам’яткоохоронних досліджень. Метою заходу було визначено необхідність критичного зважування доказів, якими Н.М. Нікітенко та її колеги обгрунтовують «нове датування» Софійського собору, оцінки загальної аргументованості їх гіпотез. До участі в Круглому столі завчасно були запрошені науковці, які спеціалізуються на вивченні різних аспектів давньоруської матеріальної та духовної культури – історики, археологи, мистецтвознавці, фахівці з історії архітектури та стародавньої епіграфіки. Розгляд окремих питань на засіданні структурувався за відповідними напрямками, сукупність яких охоплює практично усі аспекти, пов’язані з найдавнішим періодом в історії собору.

На жаль, далеко не всі запрошені, які погодились брати участь у Круглому столі, змогли бути присутніми на його засіданні. Натомість більшість з них встигли надіслати тексти своїх виступів для оприлюднення на засіданні. З огляду на це викликає подив позиція співробітників Національного заповідника «Софія Київська», які не лише рішуче відмовились від участі в дискусії, але й призначили на той самий час проведення власного заходу, який, за складом учасників і характером, виявився ідентичним вже згаданому засіданню від 4 лютого. Пояснити це можна лише їх відвертим побоюванням фахової дискусії, а також розумінням ненадійності власних аргументів та теоретичних побудов.

Зрештою, Круглий стіл «Заснування Софійського собору в Києві: проблеми нових датувань» відбувся 7 квітня 2010 р. за участю понад 20 українських та російських фахівців з Національної академії наук України (Інституту археології, Інституту історії України, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології, Інституту народознавства), Російської академії наук (Інституту всесвітньої історії, Інституту мовознавства, Інституту археології, Інституту слов’янознавства), Державного Ермітажу, Санкт-Петербурзького державного університету, Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури України, науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України, корпорації «Укрреставрація», медіа-видавництва «Мислене древо». Під час засідання в присутності представників наукової громадськості було зроблено 12 доповідей з питань вивчення писемних та епіграфічних джерел, археологічних знахідок архітектури та монументального живопису Софійського собору, з приводу яких відбулася жвава дискусія. За результатами обговорення учасники Круглого столу прийняли резолюцію щодо проблем датування Софійського собору, подальшого вивчення та збереження цієї видатної пам’ятки.

Власне на виконання одного з пунктів резолюції і було підготовлено цю збірку. Її складають короткі тексти наукових доповідей і виступів, проголошених під час засідання та у дискусії, а також текст резолюції, схваленої всіма учасниками Круглого столу [Тексти виступів, подані у цій збірці є цілком авторськими. Значна частина текстів виступів бу ла безпосередньо доопрацьована авторами і подається у збірці у вигляді наукових статей або повідомлень. В окремих випадках в збірці подається розшифрований текст стенограми, який відповідними учасниками Круглого столу редагувався або погоджувався до друку без редакторських правок]. У додатках до матеріалів засідання публікуються документи (копії листів, звернень та експертних висновків), які, на нашу думку, є важливими не лише у контексті обговорюваних питань, але й загальної ситуації, що склалася навколо святкування 1000-ліття Софії Київської.

Сподіваємося, що проведений 7 квітня 2010 р. Круглий стіл та оприлюднені у цій збірці матеріали сприятимуть продовженню і навіть розширенню дискусії з проблеми «нових датувань» Софійського собору. Це вкрай необхідно не лише для того, щоб широка громадськість була достовірно інформована про пам’ятку світового значення, але й для дотримання норм наукової етики у методах здобування нових знань та впровадження нових ідей, гіпотез або концепцій.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 7346

Модифіковано : 18.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.