Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Фрагмент Дарницького лісопаркового господарства – проектоване заповідне урочище «Болото Ковпит».

Парнікоза Іван, Атамась Наталія, Колінько Володимир, Борейко Володимир

Об’єкт являє собою фрагмент Дарницького лісопаркового господарства, а саме квартали 15, 23, 29–33, 36–42, 51–54 Білодібровного лісництва та 34 кв. Дніпровського лісництва. Загальна площа об’єкту близько 850 га. Адміністративно об’єкт знаходиться в межах Деснянського району Києва. Землекористувачем є Дарницьке лісопаркове господарство.

Землекористувачем є Дарницьке лісопаркове господарство.

Рельєф плоский слабо хвилястий. На піщаних материнських породах сформувалися підзолисті ґрунти.

Вказаний фрагмент Дарницького лісу включає рослинні угруповання соснового, змішаного та подекуди листяного лісу, насичені великим флористичним різноманіттям. Флора даного об’єкту налічує більше 300 видів вищих рослин.

Основним компонентом рослинності урочища є розвинені 3–4-ярусні сосняки орлякові. В перший ярус виходить сосна звичайна (Pinus sylvestris), до неї інколи домішуються дуб черешчатий (Quercus robur) та подекуди дуб червоний (Q. rubra). В другому ярусі зростають клен татарський (Acer tataricum) та черемха (Prunus padus). Багатим є і чагарниковий ярус: тут поєднуються черемха (Padus racemosa), ліщина (Corylus avellana), свидина криваво-червона (Swida sanguinea), крушина ламка (Frangula alnus) та рокитник руський (Chamaecytisus ruthenicus). До сосняків примішуються березняки з злаково-осоковою рослинністю.

В трав’яному покриві панує типово бореальна флора: орляк (Pterídium aquilínum), дрік фарбувальний (Genista tinctoria), вероніка дібровна (Veronica chamaedrys), смовдь гірська (Peucedanum oreoselinum), молочай кіпарисовидний (Euphorbia cyparissias), деревій звичайний (Achillea millefolium), звіробій звичайний (Hypericum perforatum), підмаренник руський (Galium ruthenicum), фіалка Рівіна (Viola riviniana), конвалія звичайна (Convallaria majalis), яка охороняється на території міста рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. (Перелік рослин та тварин…), купина запашна (Polygonatum odoratum) та веснівка дволиста (Maianthemum bifolium). По сонячним узбіччям доріг зростає перстач пісковий (Potentilla arenaria), фіалка триколірна (Viola tricolor), вероніка лікарська (Veronica officinalis), чаполоч пахуча (Hierchloe odorata) та тонконіг бульбистий (Poa bulbosa).

Велику цінність становить своєрідна піонерна рослинність піщаних грив. Тут, в умовах недостачі елементів живлення, сформувалися ділянки сосняку з суцільним лишайниково-моховим покривом.

На території об’єкту збереглися також фрагменти сосняків вересових та костричникових.

Але найбагатшими за своїм флористичним складом є ділянки сосняків орляково-конвалієвих.

Тутешні соснові бори представляють собою біотоп «Сарматські ліси степової зони з Pinus sylvestris» — G3.4232, який охороняється Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції (Тлумачний.., 2017).

На знижених ділянках, де кращі умови зволоженості, сформувалися березняки, деревостани з тополі білої (Populus alba), верби білої (Salix alba) та рештки вільшаників. Вони займають майже всю площу колись дуже великого болота Ковпит, яке тягнеться від київської ТЕЦ-6 до Биківнянської радіостанції. Ще в 1950-х рр. на цьому болоті існували великі багна. Наразі ж Ковпит — це великий простір у лісі, зарослий березняками та заростями черемхи. Вологий ґрунт задерновано трав’янистою рослинністю і злаками. У 2004 р. ця територія зазнала палу, тож дернина вигоріла. Тому зараз болото являє собою унікальний полігон для вивчення сукцесії.

На освітлених узліссях поширена рідкісна і разом з тим цінна лікарська рослина — перстач білий (Potentilla alba). Ця рослина охороняється рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. (Перелік рослин та тварин…).

Найвищу цінність території становлять великі популяції двох рідкісних першоцвітів: сону широколистого (Pulsatilla patens), яка охороняється Червоною книгою України (2009а), згідно Додатку 1 до Бернської конвенції (Bern Convention 1979) та рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. (Перелік рослин та тварин…) та сону лучного (Pulsatilla pratensis), які включено Червоної книги України (2009а). Обидва види зростають на сонячних узліссях, але найбільшу чисельність та щільність має локалітет на пісках лісових насаджень вздовж міжквартальної лінії 36/37 Білодібровного лісництва. Натомість, в кварталі 15 Білодібровного лісництва виявлено місцезростання включених до Червоної книги України видів: гронянки багатороздільної (Botrychium multifidum) та півників сибірських (Iris sibirica).

Показником великої цінності вказаної території є великі запаси лікарських рослин: купини запашної (Polygonatum odoratum), малини (Rubus idaeus), костяниці (Rubus saxatilis), ожини сизої (Rubus caesius), чорниць (V. myrtillus), брусниці (Vaccinium vitis-idaea), вересу звичайного (Calluna vulgaris), буквиці лікарської (Betonica officinalis), пижма звичайного (Tanacetum vulgare), суховершок звичайних (Prunella vulgaris), бузини чорної (Sorbus nigra) та багатьох інших.

Дуже великим і погано вивченим є різноманіття нижчих рослин урочища: водоростей, грибів, лишайників та мохів.

Віддаленість від житлових масивів та малопорушена рослинність обумовлює на території об’єкту велике фауністичне різноманіття. Окрім безлічі безхребетних, фауна об’єкту багата на амфібій та плазунів. Тут, зокрема, поширені сіра жаба (Bufo bufo) та гадюка (Vipera berus), які охороняється рішенням Київради №879/2289 від 23.12.04 р. (Перелік рослин та тварин…), та звичайний вуж (Natrix natrix). А такі тварини, як прудка ящірка (Lacerta agilis) та веретільниця (Anguis fragilis), охороняються Додатками ІІ та ІІІ до Бернської конвенції, відповідно (Bern Convention 1979).

Щодо птахів, тут можна побачити найбільшого у Європі чорного дятла або жовну (Dryocopus martius). Тут також зустрічається сова сіра (Strix aluco), яструб великий (Accipiter gentilis) та малий (A. nisus), а також підсоколик великий (Falco subbuteo) (С. Вітер, особисте повідомлення, 2018). Усі ці птахи охороняються згідно Додатку ІІ до Бернської Конвенції (Bern Convention 1979).

З ссавців все ще зустрічаються козуля (Capreolus capreolus), заєць (Lepus europaeus), а також дрібні мишовидні гризуни та комахоїдні. Трапляються заходи лося (Alces alces), якого включено до Червоної книги України ().

Враховуючи велику ландшафтну, ботанічну та зоологічну цінність об’єкту, пропонуємо оголосити його територію заповідним урочищем «Болото Ковпит» з додержанням на його території наступних умов: заборона в’їзду автотранспорту, розкладання багать, засмічування та забруднення території, заборона полювання.

Додаткові джерела: