|
Пошук по сайту
|
Герась Соколенко Баляда Баляда 2-а редакція Присвячується пам’яті крутянських лицарів Скільки днів пропливло І ночей, Скільки сліз Із блакитних очей. В небі косим серпом Молодик. І встає 18 рік. Віє січень. Снігів океан. Незабаром світання. Туман… А з туману, Що з пітьми тече, Юний лицар встає Із мечем. Грізний клич пробива Далечінь, І підноситься 300 мечів. 300 гострих мечів У руках. А над ними Палаючий стяг. Він горить, Він розносить пожар. Та круг нього Збіговище хмар. Темносірі обгортують Край. «… — Українці, На бій уставай!..» — Це синів батьківщина зове. Чорна туча Зі сходу пливе. Її ім'я страшне – Більшовик. І встає 18 рік. Віє січень. Снігів океан. Незабаром світання. Туман… А з туману, Що з пітьми тече, Юний лицар встає Із мечем. Його клич пробива Далечінь. І підноситься 300 мечів. Це виходить загін Юнаків Проти хижих Дикунських полків І вмирають В нерівнім бою За вітчизну Любиму свою. За степи І за шелест дібров На світанку Проллялася кров, Про яку пам'ять житиме Вік. І встає 18 рік. Віє січень. Снігів океан. Зарум'янене небо. Туман. А з туману, Що струменем б'є Юний лицар з могили Встає. Його клич Потрясає віки. І з могили встають Юнаки, Що боролись В нерівнім бою За вітчизну І славу свою. Вони зір повертають На схід І крокують В незборний похід. Голубими просторами Йдуть У далеку тернистую Путь, А за ними встає Весь нарід І в повстанні хитається Світ. Це катам Час відплати прийшов За руїни, За муки, За кров! |