Версія для друку

Герась Соколенко Баляда

Із циклу «Блакитні зорі»

Ніч пливла у плащі

Над зеркалами рік

В знаменитий

33 рік,

Рік смертей,

Тяжких мук

І знущань,

Більшовицьких

Катувань.

Через плащ пробивались

Зірки

І цвіли,

Як весною квітки,

А внизу

Там стелився туман

Понад синню блакитних

Полян.

І в бездонність летів

Біг хвилин.

… Хто забуде ту ніч

І коли?…

Не забути ніколи,

О! Ні!

Через роки присниться

Мені,

Наче вовк

І голодна й страшна

Виринає із пітьми

Вона.

А кругом

Без курганів мерці,

Де не глянь,

Проривається крик

Між безсилих стогнань

І зітхань.

І мільйони підносяться рук

До зорі.

— Українці!

Згадайте той рік,

Рік смертей,

Тяжких мук

І знущань.

Більшовицьких

Катувань.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ