Планета людей
Софія Малильо
Планета людей, лиш одна з-поміж інших,
не з-поміж найменших, не з-поміж найбільших,
на погляд звичайний – цілком рядова,
а зважити добре, сказати правдиво –
Планета людей – нерозгадане диво!
Аби довести це – де взяти слова?
Планета людей, рядова – й незвичайна…
А та незвичайність – незвідана тайна,
а тайна найбільша – Людина на ній.
Їй душу даровано «подихом Божим»,
і дано їй дух, до Господнього схожий, –
безсмертний і творчий у суті своїй.
«Створімо людину за образом Нашим», –
Предвічний сказав, зором Всесвіт обнявши:
щоб людськість в Любові Господній жила,
служила окрасою всього Творіння,
йшла завжди путями Його Провидіння,
лиш Благо творила, не знаючи Зла.
Та втрутивсь Диявол у наміри Божі,
і люди, на Бога подобою схожі,
зневажили святість Його повелінь
і, Заповідь Божу свавільно зламавши,
накликали кару Господню назавше
на всю незліченність людських поколінь.
І людство той гріх, оту Зла естафету,
несло крізь віки, ним сповняло планету
і лихам своїм загубило і лік.
Та Він Милосердний, Творець-Вседержитель:
гріховному людству явився Спаситель, –
Бог-Син і Син Діви, Богочоловік.
Він вмер у стражданнях за наше спасіння.
Чи людство шанує Його повеління,
Завіти Блаженства, що Він заповів?
Планета людей щедро кров’ю полита,
окопами, бомбами, танками зрита,
її засівають ненависть і гнів.
І сходить засів той, і знову та знову
противиться людство Господньому Слову,
отруєне чадом гріховних ідей.
О Господи, вислухай щирі моління,
прости і помилуй людські покоління
на нашій прекрасній Планеті людей!
8/IV-2006.
Дух прагне істини і благодаті
Попередній вірш | Перелік віршів | Наступний вірш
Надія
Попередній | Перелік віршів | Наступний
|
