Інавгурація
Софія Малильо
23-е січня. Київський Майдан.
Там Свободи дух кипить, мов океан,
там серця пульсують праведною кров’ю,
вірою, надією, миром і любов’ю.
23-е січня. Сотні тисяч серць
вибороли славно доленосний герць,
відступила чорна зловорожа сила,
що народ віками нищила й гнітила.
Радісне єднання зріднених сердець, –
не юрба на площі, а народ-творець,
канула в минуле кріпака покора,
зроджена в неволі, у голодоморах.
Лине Гімну щирий і натхненний спів,
сяють теплі барви рідних прапорів,
на тих мирних стягах – ласка Провидіння:
Бог благословляє Волі воскресіння.
23-е січня, – миті чарівні,
що вінчають щастям героїчні дні,
на Майдані кожен – проти Зла повстанець,
а душа повстання – Президент-обранець.
23-е січня – сонцесяйний пік!
Стільки дум великих Президент прорік!
То – дороговкази нашої дороги,
що проляже нам з Майдану Перемоги.
Будуть творчі будні і змагань роки,
думи Президента житимуть віки,
житимуть віки його слова нетлінні:
«Вірте в Україну, любіть Україну, служіть Україні!»
III-2005.
Надія
Попередній вірш | Перелік віршів | Наступний вірш
Надія
Попередній | Перелік віршів | Наступний
|
