Референдум. 3
Софія Малильо
Благословен той перший день грудневий,
високих помислів нестримний злет!
« І будуть люди!» – віщував Поет.
І віщий сон, що марився співцеві,
став явністю в той перший день грудневий.
В той день святковий, пам’ятний навіки,
став явністю сон сотень поколінь,
що в довгій черзі злетів та падінь
за нього пролили своєї крові ріки.
Нехай святиться пам’ять їх навіки!
В той день грудневий – гнана, та нетлінна,
сяйнула Правда на весь білий світ:
мордована катами сотні літ,
не вмерла наша Мати-Україна,
бо праведна душа її – нетлінна!
Чи ви нас чуєте, квітуючі держави,
народи й племена, великі і малі?
Ми прагнем волі на своїй землі
і не зневажим нічиєї слави!
5/XII-1991.
Надія
Попередній вірш | Перелік віршів | Наступний вірш
Надія
Попередній | Перелік віршів | Наступний
|
