Референдум. 5
Софія Малильо
На межі між осінню й зимою
встало сонце над неволі тьмою,
лихоліття нескінченним злом.
Вийшли люди сонечко вітати,
щастя – долю палко викликати,
заспівати радісний псалом.
Хай щастить нам, люди миролюбні!
Ще грядуть важкі й суворі будні,
з духом рабства довга боротьба.
Хай нам посприяють вищі сили!
Людство нам свої серця прихилить,
і настане Істини доба!
9/XII-1991.
Надія
Попередній вірш | Перелік віршів | Наступний вірш
Надія
Попередній | Перелік віршів | Наступний
|
