Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Мовознавство / Рідкісні українські слова / Кл – Ко

Рідкісні українські слова

Кл – Ко

Клавікорди – старовинний клавішний музичний інструмент (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Кладеничка – копиця хліба на полі в 15 – 20 снопів (І. Франко)

Кладі – вантаж (Г. Квітка-Основ’яненко)

Клака – клоччя (І. Франко)

Клаки – аплодисменти; шанувальники, хвалителі; ті, що аплодують (І. Франко)

Кламливий – брехливий (І. Франко)

Кламри – дужки (І. Франко)

Клапаня – зимова тепла шапка переважно з хутра, з «склепами» на вуха; хутряна гуцульська шапка; шапка-ушанка (І. Франко)

Клапатий – пейсатий, нікчемний (І. Франко)

Клапач – невдаха, безталанний (І. Франко)

Клас – колос (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Класи – оцінки; повиносити добрі класи – отримати добрі оцінки (І. Франко)

Клаузула – тут: правне застереження (І. Франко)

Клебаня – обійстя попа (замість «плебанія») (І. Франко)

Клебук – гущавина (І. Франко)

Клевець – молоток (І. Франко; різні автори)

Клеврет – товариш, побратим, співбрат, прислужник (І. Франко)

Клезнути – вдарити по обличчю (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Клейнод – відзнака, атрибут, символ державної влади (Ю. Дячук)

Клейноди – атрибути і символи військової та цивільної влади в Україні у XV – XVIII століттях (М. Грушевський); дорогоцінні знаки верховної влади (І. Котляревський; Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський); коштовності, самоцвіти; ознаки влади, регалії (клейноти) (І. Нечуй-Левицький; І. Франко)

Клейноти – коштовності, самоцвіти (М. Грушевський)

Клемезити – клеїти, ліпити докупи; майструвати (І. Франко)

Клень – головень, риба з породи коропів (І. Франко)

Клеопа – тут: пророк (І. Франко)

Клепаня – зимова тепла шапка переважно з хутра, з «склепами» на вуха (клапаня) (І. Франко)

Клепати – тут: хлопати (І. Франко)

Клепсидр, клепсидра – водяний годинник у давніх народів Сходу, Греції, Риму (І. Франко)

Клепсидра – водяний або пісочний годинник (І. Франко)

Клептати – говорити те саме, нарікати на щось (І. Франко)

Клерик – духовна особа (І. Франко)

Клесачка – шевське знаряддя для розгладжування швів (І. Котляревський)

Клефти – грецькі селяни-партизани, які боролися проти турецького панування (різні автори)

Клец[ь] – колода, брус (І. Франко)

Клечальна неділя – неділя на зелені свята, коли хату, двір прикрашали клечанням – зеленими гілками (Г. Квітка-Основ’яненко)

Клечання – гілки дерев, якими прикрашали хати і двори па зелені свята – трійцю (І. Котляревський; А. Свидницький); зелень; гілки з листям, якими на зелені свята прикрашають хату, двір (різні автори)

Кли – ікла (І. Франко)

Клиїк – каша (І. Франко)

Клики – клоччя (І. Франко)

Кликун – той, хто оповіщає (І. Нечуй-Левицький)

Клир – спільність священиків та служителів церкви (те саме, що духовенство) (М. Грушевський; І. Франко)

Клирошанин – чин уніатського духовенства (І. Франко)

Клієнтеля – клієнтура (І. Франко)

Кліка – зграя, кодло (Ю. Дячук)

Клінне – стояти на колінах (І. Франко)

Клір – загальна назва служителів культу певної церкви (І. Франко)

Кліть – комора, хатина (І. Франко)

Кліше – відбитки (М. Грушевський)

Клобук – високий головний убір із покривалом у православних ченців (І. Нечуй-Левицький)

Кломб – клумба (І. Франко)

Клош – абажур (І. Франко)

Клуб – тут: стегно (А. Свидницький)

Клуби – боки (різні автори)

Клус – біг середньої швидкості (А. Свидницький)

Клусом – риссю (І. Франко)

Кльоц – брус, колода; окоренок (дерева) (І. Франко)

Клюг, клюга – вістря, наконечник списа (І. Франко)

Клюка – викрут, хитрість (І. Франко)

Клюмпа – гурт, коло (І. Франко)

Клюска – кльоцка, галушка (І. Франко)

Ключ – територіально-господарська одиниця великого поміщицького володіння (латифундії), яка мала свою адміністрацію. До складу ключа входили декілька фільварків, сіл або хуторів, що становили один поміщицький маєток (І. Франко)

Ключа – гурт (І. Франко)

Ключка – зачіпка, причина (І. Франко)

Клябра – скоба (І. Франко)

Клявза – гатка, шлюз (І. Франко)

Клявзура – екзаменаційна робота (М. Грушевський)

Кляйстер – клей (І. Франко)

Клякати – ставати навколішки (І. Франко)

Кляки – тельбухи (І. Франко)

Клякнути – ставати навколішки (І. Франко)

Клямерка – дужка, клямка (І. Франко)

Клямка – ручка дверей (І. Франко)

Клямра – скоба, гак, пряжка (І. Франко)

Клямри – дужки (І. Франко)

Кляпи – вуха на шапці-ушанці; клапани, вентилі (І. Франко)

Клярування – висвітлення, з’ясування, прояснення (І. Франко)

Кляса – клас (І. Франко)

Кляснути – ляснути в долоні (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Клятва – клятьба (М. Грушевський)

Клячати – стояти на колінах (нерухомо) (клячети, клячити, клячіти) (І. Франко)

Кляштор – католицький монастир (І. Нечуй-Левицький; А. Свидницький; І. Франко)

Кмет – селянин, простолюдин (заст.) (Ю. Дячук)

Кметий – багатий (різні автори)

Кметі – незакріпачені селяни (різні автори)

Кметувгіти – розмірковувати (А. Свидницький)

Кметь – селянин; холоп, слуга, упосліджений; старовинна назва селянина, хлібороба (кмет) (І. Франко)

Кмітити – стежити (І. Нечуй-Левицький)

Кмітувати – зауважити, помітити; пильнувати, доглядати (І. Франко)

Кнайп[а] – шинок, кав’ярня (І. Франко)

Кнайповий – від кнайпа – дешевий ресторан, кав’ярня, пивниця (І. Франко)

Кнайпувати – просиджувати в трактирах, ресторанах тощо (І. Франко)

Кнастер – різновид люлькового тютюну (І. Франко)

Книш – білий хліб із загорнутими всередину краями, змазаний салом або олією (І. Котляревський; різні автори); вид білого хліба з загорнутими всередину краями (Г. Квітка-Основ’яненко); біла хлібина, змащена олією або салом (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Кнороз – кнур (І. Франко)

Кньох – вайло, тюхтій, телепень (І. Франко)

Кнюх – вайло, тюхтій, телепень (І. Франко)

Коадьютор – помічник єпископа, який виконує обов’язки єпископа в разі його хвороби (І. Франко)

Коб, кобель – корзина, кошель (І. Франко)

Кобеля – великий кошіль; кошик; кошик із рогозу (І. Франко)

Кобенити – лаяти (І. Котляревський)

Кобеняк – суконний верхній одяг з відлогою (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський); вид чоловічого плаща з відлогою (А. Свидницький)

Коби – якби, щоб, щоб лише (різні автори)

Кобилка – грудна кістка в птахів (Г. Квітка-Основ’яненко)

Кобильниці – дерев’яні козли (І. Франко)

Кобильниця – пристрій, на якому ріжуть дошки (І. Франко)

Кобіта – жінка (І. Франко; різні автори)

Кобка – відлога (А. Свидницький)

Коблик – різновид дрібної річкової риби родини коропових (І. Франко)

Ков – підступність (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Ков’яр – ікра (Г. Квітка-Основ’яненко)

Ковб – колода (І. Франко)

Ковбель, ковблик – риба пічкур (піскар) (І. Франко)

Ковбиця – 1) колода, на якій рубають дрова, пень дерева; 2) отвір у печі (І. Франко)

Ковбки – невеликі колоди (І. Франко)

Ковбок – колода (І. Франко; різні автори)

Коверза – тут: думка (І. Котляревський)

Коверта – тут: конверт (М. Грушевський; І. Франко)

Ковінька – палиця з загнутим кінцем (Г. Квітка-Основ’яненко)

Ковнір – комір (І. Франко; різні автори)

Коворот – ворота, якими перекривалися вихідні вулиці із села, щоб оберігати поля від домашньої скотини (різні автори)

Ковтати – стукати (І. Франко); вдаряти, стукотіти (різні автори)

Ковтки – сережки (І. Котляревський; М. Грушевський; І. Франко)

Ковток – сережка, кульчик (М. Грушевський)

Ковтун – міщанин, обиватель (різні автори)

Когут – півень (І. Франко; різні автори)

Коєгождо – кожний (Г. Квітка-Основ’яненко)

Кожушник – ремісник, що виготовляє речі з хутра (тут: у переносному розумінні) (І. Франко)

Коза – 1) дуда, волинка (заст.) (Ю. Дячук); 2) тут: в’язниця (різні автори)

Козидра – козолуп (І. Франко)

Козир-дівка – смілива, спритна, гостра на язик дівчина (Г. Квітка-Основ’яненко)

Козуб – тут: корпус карети (І. Франко)

Козуб (стати козубом) – задубів ти, стати дуже твердим від морозу (А. Свидницький)

Козубенька – кошик з лубу або лози (І. Котляревський)

Коінциденція – збіг обставин (І. Франко)

Кокурудз – тут: жандарм (І. Франко)

Колатор – фундатор церкви (І. Франко)

Колаціонувати – звіряти, зіставляти, вичитувати (І. Франко)

Колвек (частка) – небудь (І. Франко)

Колиба – гірська хатина, городжена або збита із дощок, переважно для чабанів; курінь у горах, збитий із дощок (І. Франко)

Коливо – кутя (каша з пшениці або ячменю), розведена медом; обрядова страва (І. Котляревський); варена пшениця з медом (ритуальна страва на похороні) (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Коливорот (коловорот) – тут: рогатка (шлагбаум) при в’їзді до міста (А. Свидницький)

Колико – скільки-небудь (Г. Квітка-Основ’яненко)

Колігації – зв’язки (М. Грушевський)

Колігація – приєднання, утворення зв’язку; свояцтво; спорідненість (М. Грушевський)

Колідувати – суперечити, заходити у суперечність, невідповідність (М. Грушевський)

Колійка – залізниця; черга (І. Франко; різні автори)

Колісчастий – узористий, візерунковий, мережаний (Г. Квітка-Основ’яненко)

Колія – тут: залізниця (І. Франко)

Колобаня – глибоке місце, яма в річці, озері (різні автори)

Коловорот – ворота, якими зачиняли вулиці на виході з села для захисту полів від домашньої худоби (М. Грушевський)

Коловці – представники партійного угруповання Польське коло Державної Думи Росії (М. Грушевський)

Колода – дерев’яні кайдани на руки, ноги, шию, які в старовину одягали заарештованому (Г. Квітка-Основ’яненко)

Колодач – великий ніж із дерев’яною колодкою (І. Франко)

Колоддя, колодка – висячий замок (І. Франко)

Колодіти – крутитися (від «коло діяти») (різні автори)

Колодка – запір, замок (Ю. Дячук; І. Франко)

Колодник – арештант, в’язень у колодках – масивних дерев’яних або інших кайданах (Г. Квітка-Основ’яненко)

Колоквіум (colloquia) – співбесіда викладача з учнем (І. Франко)

Коломна – колона, стрій (І. Франко)

Колона – кіл, кілок (І. Франко)

Колонський – кельнський (І. Франко)

Колопні – коноплі (І. Франко)

Колос кебаб – смажене м’ясо (І. Котляревський)

Колувати – рухатись по колу (І. Франко)

Колумна – колона (І. Франко)

Кольба – приклад рушниці (І. Франко)

Кольбек (кольвек) – небудь; коли-кольбек – коли-небудь (І. Франко)

Кольпортаж[а] – поширення, продаж преси на рознос; розповсюдження, розпродаж книжок (І. Франко)

Кольпортер – людина, яка розносить газети; продавець періодики (І. Франко)

Кольпортований – поширений (І. Франко)

Кольпортувати – розповсюджувати пресу (М. Грушевський); поширювати, розповсюджувати (І. Франко)

Колюмна – колона (І. Франко); тут: друкарська колонка (М. Грушевський)

Колюмнада – колонада (І. Франко)

Коляда – народна обрядова пісня, яка виконується в період різдвяних свят з 25 грудня по 1 січня за ст. ст. (різні автори)

Колядники – ті, що беруть участь в обряді, пов’язаному з виконанням колядок (різні автори)

Колятор – особа, яка внесла кошти на спорудження костелу, або її нащадок; поміщик, що рекомендував священика на парафію (І. Франко)

Коляторка – тут: поміщиця (І. Франко)

Ком’яга – видовбаний човен (І. Франко)

Комасація – 1) землевпорядження, з’єднання кількох ділянок землі в одну; 2) землеустрій (І. Франко)

Комашня – обід для кумів, поминки (І. Франко)

Комбатант – воїн, боєць; у міжнародному праві особи, які входять до складу збройних сил воюючої сторони (М. Грушевський)

Комбрат (камбрат) – бурсак (А. Свидницький)

Коменда – військова одиниця, загін (І. Франко)

Комерс – 1) комерція; 2) товариський вечір; вечірка; банкет після якоїсь урочистості (І. Франко)

Комин – нижня частина димоходу варистої гіечі (І. Котляревський)

Коминар – сажотрус (І. Франко)

Комірне – плата за найману кімнату, куток, піти в комірне – стати квартирантом (І. Франко)

Комірний – призначений на будинок; найманий (М. Грушевський)

Комірник – 1) квартирант 2) селянин, що не мав власної хати; особа податкових станів, яка не мала власного господарства, а жила в помешканнях хазяїв (І. Франко)

Комісар – в XVIII – на початку XX ст. В Росії урядовець, що виконував поліційні функції; пристав (Г. Квітка-Основ’яненко); тут: поліційний чиновник, пристав. (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський; різні автори)

Комісіонери – посередники в торговельних оборудках (М. Грушевський)

Комісняк – черствий, грубого помолу житній хліб (І. Франко)

Комітат – адміністративний округ (в Угорщині) (І. Франко)

Коміть – сторч; коміть головою – вниз головою (І. Франко; різні автори)

Комлики – калмики (М. Грушевський)

Коммоції – тут: рух, фізичні вправи, прогулянки (І. Франко)

Комонь – кінь (заст.) (Ю. Дячук)

Комора – в окр. випадках: хата, кімната (І. Франко)

Комора цлова – митниця (І. Франко)

Коморник – судовий екзекутор (І. Франко)

Коморувати – жити в комірнім (І. Франко)

Компанія – рота (І. Франко)

Компатріот – співвітчизник (М. Грушевський)

Компендій – стислий виклад якоїсь думки, дослідження (І. Франко)

Компендіум – короткий, стислий виклад основних положень (І. Франко)

Компендія (компендіум) – короткий стислий виклад основних положень дослідження чи твору, невдала еклектична композиція (І. Франко)

Компетент – 1) законний претендент (на якесь майно); 2) належний, відповідний, досвідчений у певній галузі; 3) повноважний, повноправний у розв’язанні якоїсь справи; той, хто має право на вирішення якоїсь справи; тут: обсяг діяльності, признаний за якоюсь особою (І. Франко)

Компетовання – тут: конкурс (І. Франко)

Компетування – старання про щось, змагання (І. Франко)

Компланація – угода про порозуміння у справі, процесі, акт згоди (І. Франко)

Комплет школи – штатний комплект школи, установлене число осіб (І. Франко)

Комплетний – цілковитий, повний (І. Франко)

Комплікація – ускладнення, заплутаність, плутанина, складнощі (М. Грушевський; І. Франко)

Комплікований – заплутаний, змішаний (І. Франко)

Комплікувати – ускладнювати, заплутувати, змішувати (І. Франко)

Комплікуватися – ускладнюватися (І. Франко)

Комплот – змова, зговір (книжн. заст.) (Ю. Дячук)

Компот – перекручене капот, жіночий хатній одяг; халат (Г. Квітка-Основ’яненко)

Компутовий – регулярний (І. Франко)

Комунікат – матеріал; допис до журналу; повідомлення (М. Грушевський; І. Франко)

Комунікація – сполучення (І. Франко)

Комунікує – спілкується (І. Франко)

Кон’югація – дієвідмінювання (М. Грушевський)

Конар – гілка (А. Свидницький); гілляка, що росте від стовбура; груба гілка; відгалуження стовбура (І. Франко)

Конаристий – гіллястий (І. Франко)

Конарище – товста гілка (І. Франко)

Конарі – галуззя, гілки (І. Франко)

Конва – відро (І. Франко)

Конвенанс – припис, порядок (М. Грушевський); етикет, правила поведінки (І. Франко)

Конвенанси – правила поведінки добре вихованих людей (І. Франко)

Конвенієнція – домовленість, згода; договір, традиція, умовність, дотримання загальновживаних правил (І. Франко)

Конвент – 1) найвищий законодавчий орган періоду Французької буржуазної революції кінця XVIII ст. (М. Грушевський); 2) монастир (І. Франко)

Конвентикль – збори, зібрання (М. Грушевський; І. Франко)

Конвенціональний – 1) зумовлений звичаями; 2) повсюдно прийнятий етичними нормами; 3) відповідний до угоди, загальноприйнятий; тут: традиційний; 4) умовний або домовлений про щось; договірний, той, що належить до конвенції – угоди (М. Грушевський; І. Франко)

Конвенціональність – 1) буденність, звичайність 2) умовність, відповідність усталеним традиціям (І. Франко); 3) домовленість, узгодженість (М. Грушевський)

Конвенція – угода, умова, укладена між окремими особами, трактат, що укладається між державами (І. Франко)

Конверзація – розмова, бесіда (І. Франко; різні автори)

Конверсаційний – розмовний, діалоговий (І. Франко)

Конверсація – бесіда, розмова (І. Франко)

Конверсія – зміна порядку сплати боргу, облігацій, позики (І. Франко)

Конвертіти – неофіти (І. Франко)

Конвертувати – цінні папери заміняти на інші, нижчепроцентові; проводити конверсію (І. Франко)

Конвікт – гуртожиток, пансіон; інтернат для учнів школи або колегіуму із досить суворим статутом; те саме, що й колегіум; тут: учбовий заклад при монастирі, де учні вчаться на кошт монастиря (М. Грушевський; І. Франко)

Конгрегація – у католицькій церкві об’єднання церковних, зокрема чернечих, громад, діяльність яких підпорядкована одному статутові (І. Франко)

Конгруа – грошова допомога, що призначалася старим священикам за вислугу років; мінімальна оплата священикові; платня духовенства; платня католицьким священикам; посадовий оклад католицького духовенства; посадовий оклад римо-католицьких і греко-католицьких (уніатських) священиків; постійна платня католицьким священикам (І. Франко)

Кондак – коротка церковна пісня, що славить бога, богородицю або святих (А. Свидницький); різновид церковного співу; церковна пісня в честь релігійного свята (І. Франко)

Кондеканальний – з того самого деканату (І. Франко)

Кондемната – обвинувальний вирок за нез’явлення на судовий розгляд (І. Франко)

Кондиція – договір, передбачені умови (І. Франко)

Кондуїт – штрафний журнал, список, до якого в старих школах заносили провини учнів (М. Грушевський)

Кондуїта (кондуїт) – журнал із записами про поведінку учнів у навчальному закладі, записник (І. Франко)

Конекс – зв’язок (М. Грушевський)

Конексія – 1) зв’язок, з’єднання, поєднання; висновок; 2) (моральний) обов’язок; 3) склад (граматичний) (І. Франко)

Конечний – необхідний, обов’язковий (І. Франко)

Конечність – крайня потреба, необхідність (І. Франко)

Конзулят – консульство (М. Грушевський)

Коні – тут: картярська гра Консисторія – церковне управління при єпархіальному архієреї (А. Свидницький)

Конка – трамвай з кінною тягою (різні автори)

Конквістадор – загарбник, завойовник (М. Грушевський)

Конклюзія – висновок, резюме (М. Грушевський; І. Франко; різні автори)

Конкомітація – рекомендація (М. Грушевський); доручення (І. Франко)

Конкомітований – уповноважений для полагодження справ і виконання ухвал (І. Франко)

Конкордат – угода між папою римським як главою католицької церкви та урядом певної держави щодо діяльності католицької церкви в цій країні (М. Грушевський); ухвала (І. Франко)

Конкордія – інструкція; тут: нормативна ухвала папи римського (І. Франко)

Конкубінат – фактичний шлюб, що його юридичному оформленню перешкоджала класова або економічна нерівність подружжя (І. Франко)

Конкуренція – тут: витрати віруючих на утримання костьолів або церков і утримання парафіяльних будинків (І. Франко)

Коновка – 1) відро; 2) висока, здебільшого звужена вгорі кварта (І. Франко)

Коновки – відра особливої форми, у яких носять воду (І. Франко)

Конопадити – намовляти, підбурювати (І. Франко)

Консеквентний – послідовний, витриманий, прямолінійний (М. Грушевський; І. Франко)

Консеквентність, консеквенція – наслідок, послідовність (М. Грушевський)

Консеквентно – логічно, послідовно, витримано (М. Грушевський; І. Франко)

Консеквенція – наслідок, результат; послідовність, прямолінійність; узгодженість у діях (М. Грушевський; І. Франко)

Консекрація – висвячення, посвячення (наприклад, в єпископи) (І. Франко)

Консиліар – радник (І. Франко)

Консисторія – судово-адміністративний орган управління при єпископі, митрополиті і т. д. (І. Франко); у дореволюційній Росії установа з церковно-адміністративними й судовими функціями, що підлягала єпархіальному архієреєві (різні автори)

Конскрибент – особа, що внесена в список, опис або пішла на службу в армію (І. Франко)

Конскрипційний – списковий (І. Франко)

Конскрипція – 1) виклад, перепис, опис, список; 2) у 18 – 19 ст. засіб комплектування військ, заснований на загальній військовій повинності з правом відкупитися або замінити себе іншим (М. Грушевський; І. Франко)

Консоляція – тут: могорич (А. Свидницький)

Консорція – об’єднання кількох підприємців чи банків для здійснення певного господарського наміру, товариство на паях; товариство, об’єднання (І. Франко)

Конспірація – змова, потайна організація (І. Франко)

Констеляція – 1) збіг обставин; 2) взаємне розташування небесних світил, що служить основою для астрологічних висновків; 3) сузір’я; 4) розбіжність, боротьба думок; 5) становище, стан, обстановка, угруповання (М. Грушевський; І. Франко)

Констернація – розгубленість, замішання, спантеличеність (М. Грушевський; І. Франко)

Конституанта – установчі збори для прийняття змін в конституції (І. Франко)

Консумент – споживач (І. Франко)

Консументи – споживачі; тут: спрощені переробки (І. Франко)

Консумувати – їсти, приймати їжу; вживати (І. Франко)

Консумуючий – споживаючий (І. Франко)

Консумційний – споживчий (М. Грушевський; І. Франко)

Консумція – споживання (І. Франко)

Контемплятивний – споглядальний (І. Франко)

Контент – задоволений (І. Франко)

Контентний – задоволений (М. Грушевський; І. Франко)

Контентувати – задовольняти (І. Франко)

Контетувати – задовольнятися (І. Франко)

Контетуватись – задовольнятись (І. Франко)

Контина – каплиця, місце для моління (І. Франко)

Континуатор – той, хто продовжує договір (І. Франко)

Конто – рахунок (М. Грушевський; І. Франко)

Контовий – стосовний до банківського рахунку (І. Франко)

Контрадикторний – суперечливий (І. Франко)

Контракти – щорічні зимові ярмарки в Києві (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Контрамас – карантин (різні автори)

Контрасигнований – стверджений підписом, завізований (І. Франко)

Контрасигнувати – стверджувати власним підписом документ, виданий главою держави (М. Грушевський)

Контрафакція – підробка; самовільне відтворення або розповсюдження твору без дозволу автора; самовільне поширення твору, плагіат (І. Франко)

Контрибуційний податок – податок, призначений на воєнні цілі (І. Франко)

Контрибуція – тут: поземельний податок, що розподілявся між маєтками даної округи (І. Франко)

Контроверсія – аргумент, положення проти чогось, когось; розходження, суперечка, спірне питання, вчені суперечки (М. Грушевський; І. Франко)

Конференція – нарада, засідання (М. Грушевський)

Конферувати – 1) збирати в одне місце; 2) передати (І. Франко); 3) обговорювати, радитись (М. Грушевський)

Конфесійний – належний до певного релігійного напряму, церковний, віросповідний, релігійний (І. Франко)

Конфесійність – вчинки і мислення, зумовлені приналежністю до певної релігії, віросповідання (І. Франко)

Конфесіонал (конфесьонал, канфесіонал) – віроісповідник (І. Франко)

Конфесія – віросповідання; церковне утримання (І. Франко)

Конфідент – таємний агент (І. Франко)

Конфідентний – таємний (І. Франко)

Конфірмація – 1) затвердження судового вироку у вищих органах; 2) перше причастя у католиків (І. Франко)

Конфірмувати – затверджувати (М. Грушевський)

Конфіскат[а] – конфіскація; вилучення з обігу друкованих творів (І. Франко)

Конфратерія – братство, стосунки, зв’язок (І. Франко)

Конфрати – однодумці (І. Франко)

Конфронтація – тут: очна ставка (різні автори)

Конфузія – неприємний випадок, неприємність (М. Грушевський); замішання, заплутаність, збентеженість (І. Франко)

Концепіст (конципіст) – службовець, референт адвоката, нотаріуса (І. Франко)

Концепт – вигадка, задум, план, фантазія, думка, гадка, міркування, ідея, поняття, начерк, формулювання (І. Франко)

Концептовий – канцелярист (І. Франко)

Концептовий практикант – канцелярист-практикант (І. Франко)

Концесія – 1) дозвіл на організацію підприємства чи ведення заняття; 2) поступка, згода, дозвіл (М. Грушевський; І. Франко)

Конципієнт – дрібний чиновник у системі судочинства; практикант у адвоката; референт (І. Франко); стажист (М. Грушевський)

Конципіст – канцелярист, урядовець; стажист, нижчий чиновник (І. Франко)

Конюший – стайничий (І. Франко)

Кооптований – введений, добраний (І. Франко)

Копа – 60 копійок (І. Котляревський); шістдесят яких-небудь предметів (І. Франко)

Копаниця – викопане з коренем скривлене дерево, вживане на полози до саней, закривлений дрюк (І. Франко)

Копанка – дорівнює 56,25 кв. ліктя (І. Франко)

Копати – бити ногами (І. Франко)

Коперта – конверт (І. Франко)

Копертовий – конвертний (І. Франко)

Копець – бурт (велика купа) картоплі (різні автори)

Копіст – переписувач (копіїст) (І. Франко)

Копіт – курява (А. Свидницький)

Копнути – вдарити когось (ногою); штовхнути (І. Франко)

Копняк – удар ногою (І. Франко)

Коповик – полтинник (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Копотіти – переходити, перебігати; стукати, тупати, бігти дрібними кроками (І. Франко)

Копула – баня церкви, купол (І. Франко)

Кораблик – оксамитова шапка з хутряним обрамленням (І. Котляревський); очіпок з дорогої, часто золототканої тканини на твердій основі, формою нагадує кораблик, човен (Г. Квітка-Основ’яненко); старовинний жіночий головний убір (різні автори)

Кордюк – 1) великий гедзь; 2) нарив на язику (І. Франко)

Коректа – відбиток з друкарського набору, призначений для виправлення помилок; виправлення помилок, помічених на відбитку з друкарського набору (М. Грушевський)

Коренити – ущипливо, дошкульно докоряти, сильно лаяти (Г. Квітка-Основ’яненко)

Корепетитор – те саме, що й репетитор (І. Франко)

Корепетиція – репетиторство (І. Франко)

Кореспондентка – тут: поштова листівка (І. Франко)

Корець – 1) (кірець, кірчик) металевий або дерев’яний кухоль чи ківш із держаком (різні автори); 2) міра ваги, дорівнює 6 пудам, або 96 кг (стара міра сипких тіл, дорівнює 100 кг, центнер); 3) стара польська міра сипких тіл, розмір якої багаторазово змінювався. Галицький корець першої половини XIX ст. дорівнював 123 літрам (І. Франко)

Корзно – старовинний верхній одяг, різновид плаща князів і знаті Київської Русі (М. Грушевський)

Коритар – коридор (М. Грушевський; І. Франко)

Корито (річки) – річище (І. Франко)

Корінний – пряний (різні автори)

Корінні інвентарі – перші австрійські господарські описи феодальних маєтків Галичини, складені у 1773 р. з метою стягнення податків та повинностей (І. Франко)

Коріцматися – поволі вставати після сну (різні автори); тут: виборсуватися (І. Франко)

Коркоші – плечі; «взяти на коркоші» – взяти на плечі (І. Франко; різні автори)

Кормига – насильницьке панування, неволя, ярмо (М. Грушевський; Ю. Дячук; І. Франко)

Кормик – свиня на забій (І. Корсак)

Кормило – весло або кормове стерно, за допомогою якого керують судном, Човном (І. Франко)

Корняти – підгонити; живити, порушувати; будити (різні автори)

Коровод – процесія, хід (І. Франко)

Короводи – тяганина, клопоти, заходи; церемонії, ускладнення (М. Грушевський; І. Франко)

Короводити – завдавати клопоту; зволікати (І. Франко)

Корогва – прикріплене до довгого держака полотнище з зображенням Христа або інших святих, яке несуть під час хресного ходу (Г. Квітка-Основ’яненко; А. Свидницький; різні автори)

Кородитися – скаржитися на біль (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Королик – кропив’янка (птах) (І. Франко)

Королівщина – маєток, що належав королю (М. Грушевський)

Королята – великі магнати (М. Грушевський)

Коромола – бунт, заколот, крамола (різні автори; М. Грушевський; І. Франко)

Корона (крона) – австрійський гріш, 50 крейцарів (різні автори)

Коронка, коронки – мереживо (І. Франко)

Коронковий – мереживний (І. Франко); коронковий стрій – мережаний одяг (І. Франко)

Коронний трибунал – трибунал, що діяв на території Корони, тобто польської частини Речі Посполитої (І. Франко)

Корпати – колупати (М. Грушевський)

Корпія – нащіпані з бавовняних ганчірок нитки, використовувалися замість вати як матеріал для перев’язок (М. Грушевський)

Корруптеля – підкупність, підміна (І. Франко)

Корса – полоз у санях (А. Свидницький)

Корсар – пірат (М. Грушевський)

Корсаті (ноги) – від корса (полоз) – переносне – криві, скрючені (І. Франко)

Корувати – знімати кору (І. Франко)

Корумпувати – тут: використовувати в корисливих цілях, запродувати (І. Франко)

Корц – міра ваги, яка дорівнює приблизно 100 кг (корець) (І. Франко)

Корч – кущ (І. Франко)

Корчі – кущі (М. Грушевський)

Кос – шпачок (А. Свидницький)

Коса – чорний дрізд (І. Франко)

Косинер – польський селянин-повстанець, озброєний косою (І. Франко)

Косиця – квітка, якою закосичуються (різні автори)

Костер – купа дров, очерету тощо (І. Котляревський)

Костити – дуже лаяти (Г. Квітка-Основ’яненко); лаяти, дошкуляти, колоти (І. Франко)

Костриця – внутрішня тверда неволокниста частина стебел прядивних рослин (конопель,льону та ін.), що залишається у вигляді дрібних колючих трісочок під час попередньої обробки цих рослин (різні автори)

Кострубонько (коструб) – весняна танкова гра дівчат; в східнослов’янській міфології – втілення весни, родючості (Г. Квітка-Основ’яненко)

Костур – груба палиця, милиця, що допомагає при ходьбі слабосилому (І. Франко)

Котара – важка завіса, звичайно з парчі або оксамиту; завіса, штора (І. Франко)

Котвиця – якір (І. Франко)

Котерійна політика – політика інтересів певної групи осіб, зацікавлених спільників (М. Грушевський)

Котерійний – гуртківський (І. Франко)

Котерія – кліка, гурток, компанія, партія (в негативному розумінні) (М. Грушевський; І. Франко)

Котига – віз, на якому возять припаси, необхідні для пастухів, овець (різні автори)

Котора – ворожнеча, розбрат, чвари, незгода (І. Франко)

Котрі-ді – які, окремі (І. Франко)

Котурни – в античному театрі компонент акторського вбрання: взуття на високих дерев’яних підошвах, яке збільшувало зріст, надавало постаті величності. У переносному значенні «ставати на котурни» – бундючитись, безпідставно величатися (М. Грушевський; І. Франко)

Кофр – скриня; валіза (М. Грушевський)

Кохати, викохувати – дбайливо вирощувати, доглядати, пестити (М. Грушевський)

Коц (коць) – груба вовняна ковдра; грубе вовняне однотонне вкривало; килим, ковдра (Г. Квітка-Основ’яненко; І. Франко); покривало (М. Грушевський)

Коцарювати – виготовляти та продавати килими (коци) (Г. Квітка-Основ’яненко)

Коцур – кіт (І. Франко)

Коч – коляска, бричка (І. Франко)

Кочержник – місце біля припічка, де стоять коцюба, рогач тощо (різні автори)

Кочовище – стоянка кочівників; територія, де кочують кочівники (М. Грушевський)

Кочувати (дарабу) – проводити, вести (І. Франко)

Кошара – 1) тут: огорожа, або будка над ямою, з якої добувають нафту; 2) тут казарма для робітників (І. Франко)

Кошеля – сорочка (І. Франко)

Кошиця – дерев’яна чи кам’яна гребля, побудована для тбго, щоб вода не розмила берега (І. Франко)

Кошниця – тут: кошель, корзина; плетений хлівець (І. Франко)

Кошовий отаман – виборна особа иа Запорізькій Січі, якій належала найвища гійськова влада (І. Котляревський)

Кошуля – сорочка (заст.) (Ю. Дячук)

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2017 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2638

Модифіковано : 13.10.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.