См – Ся

Смага – наліт на губах у час спраги (І. Франко)

Смажний – гарячий, червоний (Г. Квітка-Основ’яненко)

Смажнії вуста – гарячі червоні вуста (Г. Квітка-Основ’яненко)

Смарок – слизові виділення з носа (І. Франко)

Смарувати – 1) шмарувати, мастити, натирати; 2) вимазати, очорнити (М. Грушевський; І. Франко)

Смеч, смечка – зграя (І. Франко)

Смик – тут: пара або дві пари гончих собак, зв’язаних ременем або ланцюжком для полювання (О. Кониський)

Смирна – ароматична смола, яку використовують для обкурювання, зокрема в церковних обрядах (О. Кониський)

Сміговниця – найменша (калібр 24 – 27 мм) гармата з довгим стволом; звичайно монтували кілька сміговниць (частіше по 6 на одному возі); вживана у XVI – XVII ст. (І. Франко)

Сміховалець – жартівник (І. Франко)

Смок – казковий дракон, змій; удав, полоз (І. Франко)

Смоложити – пекти, відчувати згагу (І. Корсак)

Сморжі – рід грибів (І. Франко)

Смотолока – 1) важке становище; 2) телепень, дурень (І. Франко)

Смочий – зміїний, драконовий (І. Франко)

Смрод – сморід (І. Франко)

Смутча – погана (І. Франко)

Смух (смушок) – хутро новонародженого ягняти (А. Свидницький)

Снага – жадання, пристрасть (Ю. Дячук)

Сніжниця – сніговиця (І. Франко)

Сніт – грибок (головня), що нищить збіжжя, поїдаючи зерно в колосі (І. Франко)

Сночі – вчора ввечері, минулого вечора (різні автори)

Снуватися – поширюватися у просторі (І. Франко)

Снурки – шнурки (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Соб – вигук до волів і коней при повороті ліворуч (І. Нечуй-Левицький)

Собічити – присвоювати (А. Свидницький)

Соборовий – збірний, об’єднаний, з’єднаний (І. Франко)

Соборчик – з’їзд (збір) духівництва з якоїсь більшої чи меншої церковно-адміністративної одиниці (І. Франко)

Совітник – радник (М. Грушевський; І. Франко)

Совпакання – чалапання (різні автори)

Содаліція – релігійне братство, конгрегація у католицькій церкві (І. Франко)

Содом – безладдя (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Содома – сварка, безладдя (А. Свидницький)

Сойм[а] – державна (громадська) рада (різні автори)

Сокіл-Род – Першобог слов’янської міфології, творець світу, батько всього живого (міф.) (Ю. Дячук)

Сокотити – боронити, берегти (І. Франко)

Сокотитися (сокотітися) – стерегтися, остерігатися (різні автори)

Соленізантка – іменинниця (І. Франко)

Соловий – масть у тварин (коней), те, що й буланий (світло-рудий) (О. Кониський)

Соломаха – давня українська страва, схожа на рідку кашу (М. Грушевський); рідка страва із завареного иа воді борошна (І. Котляревський; І. Франко)

Солонина – сало (різні автори)

Солтис – у Західній Україні (до 1939 р.) та в Польщі (до 1950 р.) сільський староста (І. Франко)

Соляр – робітник соляних копалень (І. Франко)

Сомплі – бурульки (І. Франко)

Соньмище – зборище (Г. Квітка-Основ’яненко)

Соняшниця – народна назва гострого шлункового захворювання; спазматичний біль у животі, шлунку (Г. Квітка-Основ’яненко; А. Свидницький)

Соотчич – співвітчизник (І. Франко)

Сопух – смердючі випари, газ, сморід; удушливий запах нафтового газу; важке задушливе повітря в копальнях (різні автори)

Сорбет – напій (І. Франко) [шербет]

Сорокатий – строкатий; рябий (різні автори)

Сороківець – срібна монета (І. Франко)

Сорокоуст – молитви, які читають за упокій душі небіжчика в православній і греко-католицькій церквах протягом 40 днів з дня його смерті; сороковий день з дня смерті, сороковини (Г. Квітка-Основ’яненко; І. Франко)

Сорочини (сороковини) – сороковий день після чиєїсь смерті; поминки в цей день (Г. Квітка-Основ’яненко)

Сос – соус, підлива, юшка (І. Франко)

Сотати – вкривати (І. Нечуй-Левицький)

Сотатись – плентатись (А. Свидницький)

Сотик – відсоток (І. Франко)

Сотка – сота частина якої-небудь одиниці, міри (І. Франко)

Сотнар – центнер; тягар сотнаровий – тягар вагою в один центнер (І. Франко; різні автори)

Сотник (сотенний) – на Україні в 16 – 18 ст. особа, яка очолювала сотню, спочатку обиралась козаками, а потім призначалась гетьманом або царем (Г. Квітка-Основ’яненко)

Сотрудник – помічник пароха; піп без парохії (І. Франко)

Соубеганиє – здобуття (І. Франко)

Софісти – давньогрецькі філософи, учителі мудрості й красномовства (І. Франко)

Соцький – у Російській імперії – нижчий поліцейський служитель на селі, якого обирали на сільському сході (різні автори)

Сочити – вистежувати, підстерігати (О. Кониський)

Спадень – захід (сторона світу) (М. Грушевський)

Спаношіти – запаніти, вдати з себе пана (І. Франко)

Спарцувати – сходити (різні автори)

Спас – назва кожного з трьох церковних свят, що відзначаються православною церквою з 1 по 15 серпня за ст. ст. (Г. Квітка-Основ’яненко)

Спасівка – піст, що припадає на 1 – 15 серпня за ст. ст. (Г. Квітка-Основ’яненко); церковне свято (14 серпня) (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Спахнути – спалахнути, густо почервоніти (М. Грушевський)

Спацер – прогулянка (І. Франко)

Спацерувати – гуляти (І. Франко)

Спаш – псування, знищення трав, посівів тваринами; потрава (О. Кониський)

Спекатися з кимось – зв’язатися з кимось (М. Грушевський)

Спектор – інспектор (Г. Квітка-Основ’яненко)

Спекулатор – бурсак, якому доручено стежити за поведінкою однокласників і карати їх різками (А. Свидницький)

Спекулятивний – заснований на висновках абстрактного мислення, а не досвіді дослідження (І. Франко)

Спекуляція – положення, засноване на абстрактних умовисновках (І. Франко)

Спенетрувати – спантрувати, завважити (А. Чайковський)

Спенсіонуватися – вийти на пенсію (М. Грушевський)

Спенцер – камзол, старовинний чоловічий одяг без рукавів і до колін, який щільно облягав тулуб (різні автори)

Спиж (спіж) – бронза, мідь, метал для дзвону, дзвін (І. Франко)

Спижевий (спижовий, спіжевий, спіжовий) – 1) бронзовий, мідний; 2) твердий (різні автори)

Спирра (з грецьк.) – військова одиниця, рота (Г. Квітка-Основ’яненко)

Спис – список (І. Нечуй-Левицький)

Спитки – катування (заст.) (Ю. Дячук)

Співділання – співдія, співпраця (М. Грушевський; І. Франко)

Спід – низ (М. Грушевський)

Спіжарня – комірчина, хижка, комора (І. Франко)

Спіжеві гирла – мідні дзвони (І. Франко)

Спіл – угода (І. Нечуй-Левицький)

Спірка – суперечка, сварка (М. Грушевський)

Спіса – рибальський прилад, ості (І. Франко)

Спіткатися – зустрітися (І. Франко)

Спіх – успіх (Г. Квітка-Основ’яненко)

Спішитися – поспішати (М. Грушевський)

Спласнути – спадати, сповзати (І. Франко)

Сплендор – блиск, пишнота (І. Франко)

Сплін – англ. spleen – тяжкий, пригнічений стан; нудьга, хандра (Б.-І. Антонич)

Спліндрувати – зруйнувати, знищити (І. Франко)

Сповідниця – відокремлене місце в церкві, де сповідаються (І. Франко)

Споводувати – спричинити (М. Грушевський)

Сподар – володар, господар (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Сподні – штани (М. Грушевський)

Сподобитися – пристосуватися (І. Франко)

Споєння (вигладжених ялиць) – допасовування одна до одної дерев’яних колод, з яких будують хати (І. Франко)

Споїти – з’єднати (І. Франко)

Сполать (рос. исполать, від грецього виразу, який означає «на многі літа») – хвала, слава (Г. Квітка-Основ’яненко)

Сполечний – суспільний, громадський (І. Франко)

Сполечувати – висікти різками (О. Кониський)

Сполом – разом, гуртом (розм.) (Ю. Дячук)

Сполятися – ополячуватися (І. Франко)

Спорзнитися – оскоромитися (Ю. Федькович)

Спорий – 1) великий за розміром, об’ємом, чималий, великий, товстий; довготривалий; 2) який іде, здійснюється успішно і швидко (І. Франко)

Споро – швидко, успішно; багато, великого розміру (М. Грушевський; І. Франко)

Спосібний – здатний (І. Франко)

Спосібність – нагода (І. Франко)

Спотання – зопалу (І. Нечуй-Левицький)

Спотиньга – раптом, несподівано (І. Котляревський)

Спох – схил (І. Франко)

Спохова – схил (І. Франко)

Споховатий – спадистий, похилий (І. Франко)

Споховистий – похилий (І. Франко)

Споювати – з’єднувати (І. Франко)

Справник – очільник повітової поліції в Російській імперії (різні автори) [ісправник]

Справоздання – звіт, повідомлення, інформація (М. Грушевський; І. Франко; різні автори)

Справуватися – справлятися, обходитися (М. Грушевський); поводитися (І. Франко)

Справунки – справи (І. Франко)

Спрецизувати (спрецізувати) – уточнювати (І. Франко)

Сприсяження – змова (І. Франко)

Спрокволу – повільно (Ю. Дячук)

Спроневірити – зневіритись (І. Франко); змарнувати (різні автори)

Спропудити – марно провести час, змарнувати (І. Франко)

Спрофанувати – опростити, опошлити (І. Франко)

Спуг – гарячий попіл (А. Могильницький)

Спудей – студент, учень бурси та інших духовних навчальних закладів (М. Грушевський)

Спуджений – переляканий (І. Франко)

Спудитися – перелякатися (І. Франко)

Спуза, спудза – попіл, сажа (І. Франко)

Спуст – міра ємності: три відра (горілки) (М. Кропивницький)

Средственні – середні, помірні (Г. Квітка-Основ’яненко)

Срітення – зустріч (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Сродзе – жорстоко, люто (І. Франко)

Ставитися – прибувати, з’являтися (І. Франко)

Ставник – великий свічник у церкві (І. Котляревський; Г. Квітка-Основ’яненко); церковний підсвічник (різні автори)

Стагнація – застій, нульовий приріст (М. Грушевський; І. Франко)

Стадія – міра довжини (185 м) (І. Франко)

Стаднина – стайня (І. Франко)

Стаєнний – конюх (І. Франко)

Сталка – пасмо, рядок, низка, прядка (О. Кониський)

Стальовий (спис) – гартований (І. Франко)

Стампілія – печатка, штемпель (І. Франко)

Стан – поліцейська дільниця (А. Свидницький)

Стан (коліс) – повний набір коліс для воза (О. Кониський)

Стан посідання – сфера впливу (М. Грушевський)

Станик – 1) стан, фігура; 2) безрукавка; верхня частина сукні від плечей до пояса (без рукавів) (І. Франко); 3) бюстгальтер, корсет (М. Грушевський)

Станівний (станівкий) – змужнілий, повнолітній (І. Нечуй-Левицький)

Станлі – стремена (різні автори)

Становий (становий пристав) – поліцейський чин, у віданні якого перебувало кілька волостей (поліцейський стан) (різні автори)

Становище – позиція; точка зору (М. Грушевський)

Станок – стан (А. Свидницький)

Станціо – мешкати (І. Франко)

Станція, стація – житло, мешкання (І. Франко)

Старець – жебрак, злидень (різні автори)

Старинності – старожитності (М. Грушевський)

Старовицький – старовинний (М. Грушевський)

Староста – начальник політично-адміністративної округи (циркулу), пізніше – повіту в колишній Галичині (І. Франко)

Староста – 1) у царській Росії голова сільської громади; 2) староста весільний – особа, що сватає жениха нареченій або наречену женихові (М. Кропивницький)

Староство – адміністративно-територіальна і господарська одиниця в державних володіннях в Речі Посполитій (різні автори)

Старунок – зусилля, бажання, надбання (І. Франко)

Старшина – виборна особа, що керувала справами якого-небудь колективу (М. Кропивницький)

Стаціонований – той, що стоїть на постої, на квартирі (І. Франко)

Стація – 1) зупинка, станція, вокзал, залізнична станція; тимчасове наймане житло, квартира, постій, стоянка; місце перебування, проживання; 2) натуральний податок з селян на утримання війська або утримання школярів на квартирі поза батьківським домом (А. Свидницький; І. Франко)

Стая – ділянка землі, довжиною на 100 кроків (різні автори)

Стебнівкою ходити – ходити дрібно (А. Свидницький)

Стейт – штат (І. Франко)

Стеклизна – сказ (І. Франко)

Стеклий – навіжений, скажений, лютий, божевільний, шалений (різні автори)

Стеклість – буйство, сказ, скаженість, затятість, шаленство, божевілля (І. Франко)

Стекся – сказився (І. Франко)

Стектися – сказитися (І. Франко)

Стемпель – гербова марка (І. Франко)

Стемплі – печатки на документах, поштових листівках, митні марки; поштові витрати (І. Франко)

Стемпльований – оббитий, штампований (І. Франко)

Стемплювати – ставити штемпель, значити (І. Франко)

Стенторовий – оглушливий, дуже сильний (голос) (І. Франко)

Степль (на степли) – бланк, на бланку (М. Грушевський)

Стермосити – позичати гроші (І. Франко)

Стерник – стерничий; керманич; командир (М. Грушевський; І. Франко)

Стерятися – розгубитися, збожеволіти (М. Кропивницький)

Стижбитися – збиратися, стовпитися (І. Франко)

Стипа – похоронний обід, поминки (І. Франко)

Стиранка – затирка, вид страви (І. Франко)

Стирка – ганчірка; рушник; гумка для видалення написів олівцем (І. Франко)

Стиск – давка, тиск, тіснота, натовп, тісна юрба (І. Франко)

Стискатися – обніматися (І. Франко)

Стих – вірш (І. Франко)

Стихира – церковна пісня з біблійним сюжетом (Г. Квітка-Основ’яненко)

Стичність – контакт, спілкування (М. Грушевський)

Стійковий – вартовий (І. Франко)

Стійність – вартість, цінність, позитивна якість (різні автори)

Стійчик – вартовий (І. Нечуй-Левицький)

Стікся – сказився (І. Франко)

Стіп – підніжжя (І. Франко)

Стіс – вогнище (І. Франко)

Стісняти – обмежувати (М. Грушевський)

Стоваришення – об’єднання, спілка (М. Грушевський)

Стовбула перекидатися – перекидатися через голову (Г. Квітка-Основ’яненко)

Стовпець – вид печива з гречаного борошна циліндричної форми (Г. Квітка-Основ’яненко)

Стовпише – натовп (І. Нечуй-Левицький)

Стовпці – гречане печиво циліндричної форми; гречаники у вигляді перекинутої склянки з вузьким дном (різні автори)

Стогни – площі (церковнослов’янське; Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Стодола – будівля для зберігання снопів, а також для молотьби, віяння тощо; клуня (І. Франко)

Стожари (Волосожари) – зоряне скупчення, найпомітніше неозброєним оком (Ю. Дячук)

Стоковий – східний (вітер) (І. Франко)

Стокротка – маргаритка (І. Франко)

Столець – трон, стілець (І. Франко)

Стольник – придворний чину Росії XIII – XVIII ст., рангом нижчий боярського (І. Франко)

Стопа – розмір проценту (стопа процентова) (І. Франко)

Стопарик – стопка, чарка горілки (різні автори)

Стори – віконниці (І. Франко)

Сторона – сторінка (книжки, часопису) (М. Грушевський)

Сторонництво – організація, однодумці, суспільно-політичне угруповання, партія (М. Грушевський; І. Франко)

Сторонничо (стороннично) – тенденційно (М. Грушевський); упереджено, необ’єктивно (І. Франко)

Сторцом – сторчма (І. Франко)

Сторцувалися – противилися (ставилися сторч) (І. Франко)

Сторцювати – ставити снопи стійма (А. Свидницький)

Стос – вогнище (І. Франко)

Стотно – істинно (А. Свидницький)

Сточуватись – зливатись (І. Франко)

Стравувати – годувати, харчувати (І. Франко)

Страпатий – від стропи, стропила; стріп – звід, склепіння; в переносному значенні – кострубатий, розтріпаний (І. Франко)

Страсбурзький пиріг – запечений у тісті паштет з гусячої печінки (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Страсті – вечірнє богослужіння у передвеликодній (страсний) четвер (Г. Квітка-Основ’яненко)

Стратиг – полководець (І. Франко)

Стратилат – воєначальник, предводитель війська (грецьке; І. Котляревський)

Стратіг – головнокомандувач, який володів необмеженою військової та цивільної владою (іст.) (Ю. Дячук)

Страхопуд – опудало (М. Грушевський)

Страчук – у народному повір’ї страчена душа, нехрещена, вбита покриткою дитина; нехрист (І. Франко)

Страшна (страсна) свічка – свічка, яка горіла під час церковної відправи в страсний четвер (Г. Квітка-Основ’яненко)

Стремезливість – тверезість (І. Франко)

Стременний – конюх, який на полюванні був поряд з паном (І. Котляревський)

Стрепитися – схопитися (І. Франко)

Стрепіхатий – кострубатий (І. Франко); розкуйовджений (різні автори)

Стрефа – границя, межа (І. Франко)

Стрибати півнем – бути задерикуватим, запальним (М. Кропивницький)

Стригнучи – застрягаючи (І. Франко)

Стригти – застрівати (І. Франко)

Стрижень – бистрина (Ю. Дячук)

Стрижча (стригун) – лоша (О. Кониський)

Стрий, стрийко, стрик – дядько (батьків брат) (І. Франко, А. Чайковський)

Стрийна – дядина, дружина батькового брата (І. Франко)

Стрийна сестра – сестра по дядькові, двоюрідна (І. Франко)

Стрийчаники – дядькові сини (І. Франко)

Стрик[о] – дядько, брат батька; чоловік батькової сестри (І. Франко)

Стрипихатий – розкуйовджений (І. Франко)

Стрих – горище, стріха (І. Франко)

Стрихулець – дощинка для вирівнювання міри збіжжя; міра; мірка (М. Грушевський)

Стричок – зашморг (І. Франко)

Стрібувати – попробувати (І. Франко)

Стрівбочки – гвинтівки, рушниці (І. Франко)

Стрій – одяг, вбрання, костюм (І. Франко)

Стрілкий – бистрий (як стріла), швидкий (І. Франко)

Стрільба – рушниця (І. Франко)

Стріп – дах, покрівля, трикутний отвір в причілку стріхи; звід, склепіння, небозвід (І. Франко)

Стрічки – рядки (М. Грушевський)

Строї – одяг (І. Франко)

Строїти – одягати (І. Франко)

Строїтися – одягатися (І. Франко)

Стройка (від «стрімка») – струнка, рухлива (дівчина); крута, обривиста (скеля) (І. Франко)

Строката – вередлива, примхлива (І. Котляревський)

Строма – крутий, урвистий берег, провалля (А. Свидницький)

Стромина – круте урвище (різні автори)

Строп – небесна вись (І. Франко)

Струбитися – напитися до безтями (І. Франко)

Струг – потік (рвучкий) (І. Франко)

Струмент – інструмент (М. Грушевський; І. Франко)

Струмкий – стрункий (М. Грушевський)

Струп – незагоєна до кінця рана (І. Франко)

Струпішілий – змертвілий, зотлілий, спорохнявілий (І. Франко)

Струсячий – страусячий, страусовий (І. Франко)

Стряпчий – дрібний судовий чиновник, помічник прокурора (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський); у першій половині XIX ст. урядовець при губернському прокурорі, який здійснював судовий нагляд у повітах Росії (А. Свидницький)

Студент – учень середньої школи (І. Франко)

Студень – грудень (М. Грушевський); холодний вітер (різні автори)

Студінь – холоднеча (різні автори)

Студіоз – студент (І. Франко)

Студіювання – навчання; вивчення (М. Грушевський)

Студія – вивчення, дослідження; етюд (М. Грушевський; І. Франко)

Студня – криниця, колодязь (І. Франко)

Стукати – доносити (радянізм) (різні автори)

Стула – 1) єпітрахіль, частина одягу уніатського священика; 2) матня, вузол (І. Франко)

Ступа – слід, крок, хода (різні автори)

Ступанка – сходи, стежка (А. Свидницький)

Ступернак – товкач (І. Франко)

Ступир – товкач (А. Свидницький)

Ступиця – дерев’яна пастка для звірів (І. Франко)

Ступінь – міра довжини (30 – 32 см) (І. Франко)

Стядок – стрічка (І. Франко)

Стяж – вуздечка (ще: залізний брухт) (І. Франко)

Стяжка – смужка (М. Грушевський)

Су – французька дрібна монета (І. Франко)

Суб’єкт – продавець (І. Франко)

Субалтерн – підлеглий (І. Франко)

Субвенції – дотації, форма фінансової допомоги (М. Грушевський)

Субвенція – грошова допомога, дотація, субсидія, державна фінансова допомога, дотація (М. Грушевський; І. Франко)

Субверзивний – здійснений за рахунок субвенції (І. Франко)

Субверсивний – підривний (І. Франко)

Субернація – капость, прикрість, неспокій, сварка (І. Франко)

Субітка – 1) карання школярів по суботах, яке супроводжувалося молитвою «Помни день субботний…» (Г. Квітка-Основ’яненко); 2) суботні вечорниці (різні автори)

Субрепартиція – зміни в розверстці (І. Франко)

Субскрибент – передплатник (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Субскрибувати – 1) передплачувати, підписувати; 2) зобов’язуватися підписом (М. Грушевський; І. Франко)

Субскрипція – передплата, передплачування (М. Грушевський; І. Франко)

Субтельний (субтильний) – делікатний, ніжний, м'який, тендітний (М. Грушевський; І. Франко)

Суга – наліт (різні автори)

Сугестія – вплив на волю і почуття людини, навіювання (різні автори)

Сугестувати – навіювати, впливати (І. Франко)

Суголов – польова стежка (А. Свидницький)

Суголовок – межа між двома полями у вигляді незасіяної смуги (різні автори)

Сугорб – пагорб (І. Нечуй-Левицький)

Сугубий – подвійний (М. Грушевський)

Суд – судження (М. Грушевський)

Судебний пристав (судовий пристав) – у дореволюційній Росії чиновник судового відомства, який виконував рішення суду (М. Кропивницький, О. Кониський)

Сукмана – свита, суконний верхній одяг, кафтан (І. Нечуй-Левицький; І. Франко); старовинний чоловічий суконний одяг (різні автори)

Суконка – плаття, сукня (І. Франко)

Сукристий – непривітний, сварливий (І. Франко)

Сукристо – прикро, гостро (І. Франко)

Сукцесор – спадкоємець (І. Франко)

Сула – судак (Г. Квітка-Основ’яненко)

Сулитися – скочити (М. Устиянович)

Сулиця – давня метальна зброя, інша назва – дротик (М. Грушевський; І. Франко)

Сулія – пляшка з ручкою (М. Грушевський)

Султан – оздоба з пір’я та кінського волосу на головному уборі або голові коня (І. Котляревський)

Сума – пізня католицька відправа (І. Франко)

Сумаричний – підсумковий, загальний, узятий разом (М. Грушевський; І. Франко)

Сумарично – загально (І. Франко)

Сумітувати – поставити замість себе (І. Франко)

Суміш – впереміш (М. Грушевський)

Суп – хитрун (І. Франко)

Супензіум – звільнення з посади (І. Франко)

Суперіор – зверхник; ігумен монастиря (І. Франко)

Суперлятив – найвищий ступінь (М. Грушевський)

Супи – шуліки (І. Франко)

Суплент – заступник, помічник, кандидат; у гімназіях суплентами називали молодших учителів (за шкільними законами, що діяли в Галичині, випускник університету, який ішов працювати в гімназію, повинен був кілька років виконувати роботу молодшого учителя, а потім складати кваліфікаційний іспит, що давав звання гімназіального професора, тобто повноправного учителя гімназії) (М. Грушевський; І. Франко)

Суплентура – перебування на посаді помічника вчителя (М. Грушевський; І. Франко)

Супліка – писане прохання або скарга; заява, просьба (М. Грушевський, А. Свидницький); прохання (Є. Гребінка; П. Гулак-Артемовський)

Суплікатор – скаржник (А. Свидницький)

Суплікація – звернення, молитва (І. Франко)

Суплікувати – просити про щось, оскаржувати щось (письмово) (І. Котляревський; І. Франко)

Супоня – ремінець, що стягує хомут (різні автори)

Суппонована – та, що припускається (І. Франко)

Супрематія (супремація) – главенство, зверхність, першість, перевага (М. Грушевський)

Супротивлятися – чинити опір; опиратися (М. Грушевський)

Супряга – форма спільної праці сільської бідноти, за якою кілька дворів об’єднували робочу худобу, реманент для сільськогосподарських робіт (М. Кропивницький)

Сура – прадавній напій зі сквашеного на травах молока (іст.) (Ю. Дячук)

Сурдинка – пристрій для приглушення звука в смичкових і духових музичних інструментах (різні автори)

Сурдут – сюртук, чоловічий верхній двобортний одяг з довгими полами, відкладним коміром і широкими лацканами (різні автори)

Сурдутовий – зневажлива назва чиновників (І. Франко)

Суржик – змішаний зерновий хліб (овес із ячменем, пшениця із житом); сніп із колосся різних злаків (А. Свидницький)

Сусік – засік у коморі (І. Франко, А. Чайковський)

Сусіль – вигук, що виражає раптову появу; шасть (О. Кониський)

Суспендований – звільнений з посади (І. Франко)

Суспендувати – тимчасово звільнити з посади (І. Франко)

Суспенсія – заборона займати якусь посаду (І. Франко)

Суспіль – зненацька (І. Котляревський)

Суспільність – громадськість, суспільство (М. Грушевський)

Сусулити – сунути (А. Свидницький)

Сутанія – сутана, верхній довгий одяг у католицького духовенства, який носять не під час богослужіння (О. Кониський)

Сутерен (сутерена, сутерени) – підвал, підземелля (М. Грушевський; І. Франко)

Сутий – великий, чималий, сильний; жаркий; сущий (І. Франко)

Сутік – збіг (І. Франко)

Сутінок – відтінок (І. Нечуй-Левицький)

Сутка – частина тину, яку, переходячи, треба розгородити і знов загородити (різні автори)

Сутніти – існувати (І. Нечуй-Левицький)

Суточки – вузький прохід,проміжок між двома будинками, вузький провулок, коридор; темний закуток (О. Кониський)

Суть – є (Г. Квітка-Основ’яненко; І. Франко)

Сутяга – той, хто займається позовами з корисливих міркувань (різні автори)

Суфіт – стеля (І. Франко)

Суфраган – помічник єпископа; помічник іншого єпископа або митрополита в католицькій церкві (І. Франко)

Сух – на сухому (І. Франко)

Сухарина – сухе ломаччя; сухий хмиз (І. Франко)

Сухариння – сухе дерево, хмиз (І. Франко)

Суходіл – материк (М. Грушевський)

Сухозлітка – позлітка (М. Грушевський)

Суціга – хитра, спритна людина, пройдисвіт (І. Котляревський)

Суч – дратва (А. Свидницький)

Сущик – сушка (А. Свидницький)

Суятити – вередувати, присікуватися до когось (різні автори)

Сфінгований – підроблений, вигаданий (І. Франко)

Сфінгувати – вигадати, підробити, підстроїти (І. Франко)

Сфушерований – перекручений, спантеличений (І. Франко)

Схаб – бік, ребро, шматок м’яса з ребрами; спражити на схаб – знищити когось, що лише кістки лишаться (І. Франко)

Схамаркати – пробурмотати; написати (А. Свидницький)

Схизма – розкол; так католики називають всіх іновірців (І. Франко)

Схизматик – православний (зневажливо) (І. Франко)

Схима – найвищий чернечий ступінь (І. Франко)

Схимомонах – чернець, що прийняв схиму (І. Франко)

Східушні – молитви над померлими (І. Франко)

Схіснувати – скористуватися, використати (І. Франко)

Сходини – зустріч людей (І. Франко)

Сходніше – зручніше (А. Свидницький)

Схоластик – член єпархіального управління, у віданні якого перебували парафіяльні школи (І. Франко)

Сцисія – сутичка, конфлікт (І. Франко)

Ськати – шукати вошей у волоссі (різні автори)

Сяг – сажень (І. Франко)