Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Освіта / Студентам / Античні держави Північного Причорномор’я / Боспорське царство / Планування та забудова міста

Античні держави Північного Причорномор’я

Боспорське царство

Планування та забудова міста

Ольговський С.Я.

На місці раннього грецького поселення під шаром VI ст. до н.е. виявлено руїни кладки з великих брил, взятих, ймовірно, із якоїсь будови попередньої доби. Тут же зафіксовані знахідки бронзових кельтів і сокири із зображенням бика, кераміки доби бронзи. Поблизу “Першого крісла” гори Мітрідат було виявлено рештки будинку емпорія останнього десятиліття VII ст. до н.е. Скромні розміри (3,10×2,65 м), вогнище, три господарчі ями та велика кількість чудових зразків родосько-іонійського посуду свідчать, що будинок належав грецькому купцеві.

Найбільш ранньою будовою другого етапу вважається підвальне приміщення будинку другої половини VI ст. до н.е. площею 7 кв. м, відкрите на Східно-Еспланадному розкопі. Стіни складені із плескатих плит рваного каміння, на нижній підлозі знаходиться черінь ливарної печі, викладений уламками амфорних стінок. Тут же було виявлено ливарну форму і мідні та залізні шлаки. До кінця VI — початку V ст. до н.е. відноситься заглиблений в землю будинок із трьох приміщень загальною площею 40 кв. м на Верхньому Мітрідатовому розкопі. Будинок складено із грубо обтесаного каміння, дах — череп’яний. В будинку знайдено графіті з іменами “КОІ”, ”КО”, “К”. До кінця V ст. до н.е. відноситься ще один будинок з цього розкопу, але досліджено було лише одне приміщення і водостік, що проходив під кам’яною вимосткою дворища.

План розкопів на горі Мітрідат

План розкопів на горі Мітрідат:
а — межі розкопів;
б — будівельні рештки;
в — стародавні вулиці;
г — сучасний обеліск

Планування міста в районі Ново-Еспланадного розкопу залежало від рельєфу місцевості і лише наближалось до регулярного. Тут відкрито провулок шириною 1,2 м з кам’яно-череп’яною вимосткою та 11 будинків середини-кінця VI ст. до н.е., а також 3 будинки середини V ст. до н.е. Будинки, як правило, складаються із одного-двох приміщень і огорожі навколо дворища. Частина цих будинків трохи заглиблена в землю, стіни зведені із сирцю на кам’яній основі, але є і наземні житла із кам’яними підвалами. Поблизу деяких будинків зафіксовано сліди ливарного виробництва у вигляді шлаків, уламків ливарних форм, тигелів, вістер стріл, що спеклися між собою, панцирних пластинок. Тут же знайдено гончарну піч другої половини VI — початку V ст. до н.е. з фрагментами виготовленого посуду. На східному схилі гори Мітрідат було знайдено п’ять барабанів від колон іонійського ордера кінця VI — початку V ст. до н.е., що дозволило реконструювати храм, присвячений Аполлону.

План Ново-Еспланадного розкопу Пантікапея План Ново-Еспланадного розкопу: 1–22 — рештки будинків VI–V ст. до н.е.;
а — вулиці і вимостки; б — стіни будинків;
в — межа тераси; г — громадські споруди II ст. до н.е.; д — колодязь; е — водогін

З кінця V до IV ст. до н.е. забудова Пантікапея здійснювалась на частково вирубаних та частково насипних, укріплених кам’яними стінами терасах навколо гори Мітрідат, на вершині якого розміщався акрополь. На Верхньому Мітрідатовому розкопі відкрито картину перепланування підпірних стін терас у ІІІ–ІІ ст. до н.е., але такі перепланування здійснювались і пізніше. Будинки тильними стінами прилягали до вище розміщених терас.

Вже у IV ст. до н.е. міська територія включала всі схили “Першого крісла” Мітрідата, а у ІІІ ст. до н.е. — простір між західним схилом “Першого крісла” і “Скелястим виступом”. З ІІ ст. до н.е. місто розширюється, наступаючи на схили “Другого крісла” Мітрідата і від підніжжя гори до узбережжя затоки. Терасове планування міста зберігається, але будинки цього часу майже не збереглись із-за перебудов І ст. до н.е. — І ст. н.е. Відкрито багатокімнатний будинок елліністичного часу на Еспланадному розкопі. Його капітальні стіни було складено з тесаного вапняку і бутового каміння. До громадських споруд ІІ ст. до н.е. відноситься будова площею 450 кв. м, відкрита на Ново-Еспланадному розкопі. В центральній частині розміщалось прямокутне подвір’я з кам’яною вимосткою, оточене колонадами дорійського ордера. Тут же стояли статуї, оскільки виявлено їх уламки і рештки постаменту. За південним портиком проходила галерея з декількома приміщеннями. Підлогу двох приміщень викладено мозаїкою, в інших — мармуром. Будинок у ІІ ст. до н.е. зруйнувала пожежа.

У перші десятиліття ІІІ ст. до н.е. почалось будівництво захисного комплексу. Рештки кам’яних стін з бастіонними виступами і вирубані у скелі коридори оточували центральну башту на вершині “Першого крісла” гори Мітрідат. Вивчено також три будівельні періоди укріплень акрополя.

План цитаделі акрополя Пантікапея

План цитаделі акрополя

З подіями ІІ–І ст. до н.е. пов’язані руйнування укріплень і житлових кварталів на терасах Пантікапея. Пізніше починається їх відбудова: відновлюються старі тераси і зводяться нові з іншою орієнтацією. В їх насипах трапляється ранній матеріал. На акрополі виявлено багато скульптурних баз з написами. Один з них присвячено Артеміді від Фарнака; інший 23 р. н.е. на мармуровому блоці присвячено царю Аспургу. На межі нашої ери було перебудовано і укріплення цитаделі.

З І ст. н.е. на акрополі будуються будинки з вишуканим архітектурним декором, різнокольоровою мармуровою плиткою та кольоровою штукатуркою. Тут же відкрито ергастерій коропласта. На південному та південно-східному схилах відкриті квартали рядових мешканців, при будівництві яких не дотримувались принципів терасного планування. Окремо виділяються ремісничі та промислові квартали з майстернями та рибозасольними цистернами, виноробними комплексами. До ІІІ ст. н.е. належить провулок з двома будівлями, досліджений на першому Боспорському розкопі. Ширина провулка складала 1,5 м; під прямим кутом він підходив до вулиці шириною 2,85 м. Вздовж вулиці було прокладено кам’яні водостоки.

Після готської навали не будували приміщень громадського призначення, не ставили статуї. Житло, переважно, будується із рваного каміння. Населення здебільшого займалося землеробством, свідченням цього є зернові ями. В кінці IV ст. н.е. під час гунської навали Пантикапей було зруйновано, на чому і закінчується античний період в його історії. Але невдовзі місто відновлюється і продовжує існувати за доби середньовіччя.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 5018

Модифіковано : 19.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.