Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Освіта / Студентам / Античні держави Північного Причорномор’я / Боспорське царство / Хора Боспорської держави

Античні держави Північного Причорномор’я

Боспорське царство

Хора Боспорської держави

Ольговський С.Я.

На початковому етапі Боспорська держава складалась з великих і дрібних полісів — Німфей, Мірмекій, Тірітака, Порфмій, Ілурат, Кітей, Кімерік, Феодосія, які в ході об’єднання втрачали самостійність, хоча ступінь полісної автаркії могла бути різною — від повної втрати до збереження багатьох її елементів, як, наприклад, у Феодосії. Великий вплив на структуру хори здійснювали взаємовідносини з місцевим кочовим, напівкочовим і осілим землеробським населенням. Була спроба навіть розділити хору Боспора на хору міст, держави (власність царя), особисті володіння і храмові та орендовані у номадів землі. Така класифікація знаходить підтримку у багатьох дослідників і сьогодні, бо підтверджується різницею між окремими містами. Місто Порфмій, наприклад, і територіально, і економічно значно поступається багатьом рядовим сільським поселенням, а Ілурат, хоча і відрізняється своїми розмірами, може вважатись як містом, так і сільським поселенням.

Вже у VI ст. до н.е. поряд з поселеннями міського типу, нерідко у безпосередній близькості з ними, виникають неукріплені сільські поселення. Це поселення біля села Героївка, що виникло у VI ст. до н.е. у 5 км на південь від Німфея. У V ст. до н.е. воно було тимчасово залишено мешканцями, але вже в кінці століття життя тут знову відновилось. Поселення простягалось на 1 км вздовж берега моря і складалось із ізольованих будівель з присадибною ділянкою. Відкриті рештки невеликих будинків, збудованих із погано обробленого каміння і частково із сирцю, глинобитні печі і зернові ями, колодязь глибиною 8 м. Розквіт поселення припадає на ІV–ІІІ ст. до н.е., потім життя на ньому припиняється. У І ст. до н.е. вся площа нівелюється і зводиться одна монументальна садиба, яка проіснувала до ІІІ ст. н.е.

Поблизу Кімеріка, на східному схилі гори Опук, розташовувалось поселення “Пагорб А”. Розкопано будинок, від якого лишились три приміщення з вимощеними подвір’ями. Будинок було побудовано в кінці VI–V ст. до н.е. над землянкою, в заповненні якої виявлено кераміку доби бронзи. На місці поселення доби бронзи було засновано і античне поселення поблизу села Сазонівка.

Біля села Мар’ївка, що у 8 км на північ від Кімеріка, знайдено рештки восьми сільських поселень IV–III ст. до н.е. і некрополь з могилами, викладеними камінням і перекритими кам’яними плитам. Одне з цих поселень складалось з будинків, зведених на кам’яних цоколях, з вимостками і вогнищами. Аналогічне поселення розкопано біля села Марфівка, що в 3-х км на захід від Мар’ївки.

Розквіт сільських поселень Боспорської держави припадає на IV–III ст. до н.е. Для цього часу характерна густа заселеність південно-східної і східної частини Керченського півострова. Розміри поселень невеликі — довжиною 300–800 м. Вони, як правило, неукріплені. Можна говорити про деякі розбіжності в культурі між поселеннями, розташованими поблизу міст і віддаленими від них. Приміські поселення характеризує домобудівництво міського типу, культурні шари їх містять різноманітну привізну кераміку, теракоти.

Більшість неукріплених поселень припиняють існування наприкінці ІІІ — початку ІІ ст. до н.е. Новий етап в історії хори починається з другої половини І ст. до н.е., коли відбувається поступове відродження поселень із розширенням території. Всі поселення знаходяться на узбережжі моря, на мисах з природним захистом, крім того, зводяться штучні укріплення. Наприклад, Ілурат, що виник у І ст. н.е., мав стіни товщиною 2,4 м. Площа таких поселень невелика, вона обмежується 1–3 га, планування стає регулярним і суворо регламентованим.

В організації сільських поселень римської доби на Боспорі слід припустити існування клерухії, тобто категорії переселенців, які одержали права на користування землею за виконання певних державних повинностей, пов’язаних, переважно, з обороною держави. Групою такого населення був, можливо, заснований Ілурат.

Землеробський характер поселень підтверджується знахідками знарядь — серпів, кіс, жорен, ямами-зерносховищами, залишками хлібних злаків, кістками свійських тварин. Зважаючи на невелику кількість риб’ячих кісток, рибальство не відігравало суттєвої ролі. Обмеженою була і торгівля. Знахідки монет рідкісні.

Більшість поселень римської доби припиняє існування у другій половині ІІІ ст. н.е. Вони загинули в результаті раптового нападу варварів на початку 70-х рр. цього століття.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2980

Модифіковано : 19.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.