Загальні поняття

Шестопалова Л. М.

Порівняльне правознавство (компаративістика) – наука, що вивчає стилі права різних правових сімей і систем як сталі сукупності та динамічні конструкції, як види права – в широкому розумінні – соціальних спільнот, якого додержує більшість населення, об’єднаного за певними ознаками.

Правова сім’я – група правових систем, що мають схожі юридичні ознаки, які дозволяють говорити про відносну єдність цих систем.

Правова система – сукупність взаємозв’язаних, узгоджених і взаємодіючих юридичних засобів, за допомогою яких відбувається регулювання суспільних відносин.

Ознаки правової системи:

– базується на праві;

– формується у зв’язку з правом;

– має вторинний характер щодо базисних відносин;

– є комплексним утворенням;

складається з багатьох елементів.

Національна правова система – акумулює, інтегрує всю правову дійсність у межах конкретної держави.

Правова дійсність:

– доктрина права;

– структура права;

– джерела права;

– галузі, підгалузі права;

– правові традиції

– правосвідомість;

– правова культура;

– інші елементи.

Елементи правової системи:

а) статичні;

б) динамічні.

Статичні елементи правової сім’ї:

– система права;

– система законодавства;

– правові принципи;

– юридичні установи;

– правова культура;

– юридична техніка;

– юридичні терміни;

– правова політика.

Динамічні елементи правової сім’ї:

– правотворчість;

– правореалізація;

– юридична практика;

– правові відносини.

Система права – об’єктивно зумовлена внутрішня організація права певного суспільства, яка полягає в єдності та погодженості всіх юридичних норм та їх розподілі по галузях, підгалузях та інститутах права.

Основні види правових сімей:

– романо-німецька (романо-германська, або сім’я континентального права);

– англо-саксонська (англійська, або загального права, або прецедентного права);

– мусульманського права (ісламське, магометанське право);

– традиційного права (сім’я звичаєвого права).

Окремі правові системи:

– латиноамериканська правова система;

– японська правова система;

– скандинавська правова система;

– соціалістична правова система (Куба);

– варварська правова система (право Англії до середини ХХ ст., Скандинавських країн і Росії – до початку ХХ ст. тощо).

Сучасні правові сім’ї (В.В. Оксамитний):

– західне право (європейське та англо-американське);

– східне право (релігійне та традиційне);

– ідеологічне право (соціалістичне та постсоціалістичне)

Сучасні правові сім’ї:

– західне право;

– незахідне право.

Стиль права – відмітна особливість певної правової сім’ї.