Чинність нормативно-правових актів

Шестопалова Л. М.

Чинність нормативно-правових актів – їх фактичний вплив на суспільні відносини у правових межах.

Межі дії (критерії чинності) нормативно-правових актів:

1. Термін чинності (чинність у часі) нормативно-правових актів – час, протягом якого нормативно-правовий акт має юридичну силу (від моменту набуття юридичної сили до моменту її втрати).

Набуття чинності нормативно-правовими актами:

а) з часу, зазначеного в самому нормативно-правовому акті;

б) з часу прийняття чи підписання, зазначеного, як правило, у самому нормативно-правовому акті;

в) з часу опублікування нормативно-правового акта;

г) нормативно-правові акти, в яких у тій чи іншій формі не зазначено час набрання чинності, вступають у силу на всій території України одночасно після завершення 10-денного строку з моменту опублікування, причому нормативно-правові акти повинні бути опубліковані не пізніше 7-денного строку після їх прийняття;

г) з часу, з якого вони надійшли адресату (відомчі акти).

Утрата чинності нормативно-правовими актами:

– внаслідок закінчення обумовленого терміну дії;

– внаслідок зміни обставин, для врегулювання яких вони були призначені;

– внаслідок скасування акта іншим чи спеціально призначеним актом.

Чинність новоприйнятих нормативно-правових актів щодо відносин:

– що виникають після набрання ними чинності – завжди;

– щодо відносин, які виникли до набрання юридичної сили акта – в окремих випадках:

а) чинність кримінального закону, якщо він пом’якшує чи скасовує покарання;

б) чинність прямих указівок суб’єкта правотворчості в нормативно-правовому акті.

Зворотна сила закону – поширення дії новоприйнятих нормативно-правових актів на відносини, що мали місце до набрання нормативно-правовим актом юридичної сили.

2. Чинність нормативно-правових актів у просторі – дія нормативно-правових актів за адміністративно-територіальною ознакою.

Чинність нормативно-правових актів у просторі – поширення їх впливу на певну територію (держави в цілому чи окремого регіону).

Складові території держави:

– земля;

– надра;

– води у межах державних кордонів;

– повітряний простір у межах державних кордонів;

– територія посольств;

– військові судна у відкритому морі і в межах територіальних вод інших держав, повітряні та космічні літальні апарати тощо.

Межі чинності нормативно-правових актів у просторі:

а) на всій території держави – акти вищих органів законодавчої і виконавчої влад;

б) на території відповідного регіону – акти місцевих органів виконавчої влади.

Способи вирішення колізій (протиріч) між нормативно-правовими актами:

діє той нормативний акт, що має вищу юридичну силу (якщо акти мають різну юридичну силу);

діє той нормативний акт, який прийнятий пізніше (за умови рівності актів за юридичною силою).

Екстериторіальна дія нормативно-правових актів – чинність деяких нормативно-правових актів на території, не підвладній суб’єкту їх ухвалення.

3. Чинність нормативно-правових актів за колом осіб – дія актів щодо осіб, поведінка яких підпадає під вплив нормативно-правового акта.

Чинність нормативно-правових актів щодо кола осіб – підлеглість осіб вимогам нормативно-правових актів.

Межі дії нормативно-правових актів за колом осіб:

а) щодо всіх осіб, які перебувають у межах певної території;

б) щодо окремих категорій громадян чи їх груп (спільнот);

в) щодо громадян, які тимчасово перебувають за межами своєї держави.

Коло осіб, щодо яких нормативно-правові акти можуть бути чинні:

– громадян України;

– іноземці (за деякими обмеженнями);

– особи без громадянства, які перебувають на території України.

Коло осіб, на яких чинність нормативно-правових актів не поширюється:

– дипломатичні представники;

– інші окремі категорії осіб.

Зворотна дія закону в часі. Закон не має зворотної дії в часі, крім спеціально передбачених випадків.

Конституціяг України 1996 р.: Стаття 58. «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення».

Переживання закону – дія закону, що скасований, на окремі випадки правовідносини.