Гий у полі черемшина, з неї цвіток обпав

Запис Ю.Федьковича

Гий у полі черемшина, з неї цвіток обпав,

Машерують жовнярики, бо їм маршик припав,

Машерують, машерують, щаслива ж їм дорога!

Лишилася дівчиночка, люба, мила розмова.

Чо ж ти мене, моя мамко, рано не збудила,

Та як тая компанія з міста виходила?

Того ж, тебе, моя доню, рано не збудила,

Бо-сь любила гранатира, аби-с не тужила.

Подивися, моя доню, в горішну кватирю,

Машерують гранатири з гори на долину,

А твій милий чорнобривий на воронім коні,

Уклонився яснов шаблев: – Бувай, мила, здорова!

– Коли ж тя ся, мій миленький, назад сподівати?

– Як ся буде Садигура містом називати.

Примітки

Друк. за рукописним збірником (№ 18, арк. 20).

Варіанти пісні див.: «Песни буковинского народа. Составил А. Лоначевский. Из материала, доставленного Г. И. Купчанком…», Київ, 1875, стор. 284, № 335; «Народні пісні в записах Івана Франка», Львів, 1966, стор. 229-231.

Садигура (Садгора) – передмістя Чернівців.

Подається за виданням: Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича. – К.: Музична Україна, 1968 р., с. 121.