Адальберт Гординський-Федькович
В регістратурі краевого суду в Чернівцях знаходиться акт п. з. Personal-Standesausweis про Федьковичевого батька, котрий служив офіціалом при краєвій табулі. Сей «виказ» подає нам головні дати з життя Адальберта. – О. М.
Personal-Standes-Ausweis
Name: Adalbert Ritter v. Fedkowicz Hordynski.
Geburtsort u. Geburtsjahr: Zu Siedliska in Galizien am 21 October 1809 geboren laut Taufschein sub. 1).
Stand: Verheirathet, 1 Kind.
Studien u. Вefähigungsdecrete: Laut Zeugniß sub 2) im J. 1828 die Normalschule in Stanislau, wo er aus allen Gegenständen sehr gute, daher die 1-te Fortgangsclasse mit Vorzug erhielt, beendigt.
Mit dem bucow. Kreisämtlichen Dekrete dd-to 27 Juli 1833 Z. 15231 sub 3) mit Anerkennung hinlänglicher Gesetzkenntniße und richtiger Anwendung derselben, zum Mandatar, dann mit dem hohen Gub. Decrete dd-to Lemberg 27 Febr. 1835 Z. 6766 sub 4) zum Polizei-Richter, und mit dem h. bucow. landamtlichen Decrete ddt-o 20 Febr. 1850 Z 2716 sub 5) mit ausgezeichneten Fähigkeiten zum selbstständigen Grundbuchstührer geeignet erklärt.
Außer der deutschen, der polnischen und ruthenischen, dann laut Zeugniß sub 6) der romanischen Sprache vollkommen – im minderen Grade der russischen Sprache, sowie des Lesens und Schreibens aller dieser – und auch der lateinischen Sprache kundig.
Gleich nach dem Austritte aus der Schule, ob Mangel der Mittel zum Studieren, trat Gefertigter die Praxis als Mandatar und Polizei-Richter an, und hat sich laut Zeugnissen sub 7) bis 15) bei verschiedenen Privat-Dominien bis zum Dienstantritte beim Czernowitzer Stadt-Magistrate mit solchem Erfolg verwendet, daß beinahe jede seiner Dienstherrschaften ihn nicht ohne Schmerz entbehrte, wie es besonders aus den Zeugnißen sub 11) u. 13) der Beweis vorliegt.
So hat derselbe seit 31 August 1823 bis Ende April 1824 beim Dominio Dubki, seit 1 May 1824 bis 11 Decemb. 1828 beim Dominio Bosancze und beim k. k. Cameral Mandatariate in Kuczurmare als Aktuar – da er inzwischen beinahe ½ Jahr in Bosancze den Mandatarposten selbst besorgte, hernach in dieser Eigenschaft beim Dominio Tysmienitz bis Ende Septbr. 1829 gedient. Von dorther durch seinen früheren Dienstherrn. Privat und Cameral Mandatar, hernach k. k. Gefällen Commissär Unicki laut Brief sub 10) eigends aufgefordert, beim k. k. Gefällen Commissariate in Wiźnitz seit 1 October 1829 bis Ende April 1830 als Heltist und Oberbestellter in der Verwendung gestanden. Beim Eingehen dieses Postens, zurück die Mandatars- und Pol. Richteramtspraxis angetreten, indem er zugleich als Güterverweser auf den Dzurdzowan’schen Gütern im Russ. Kimpolunger Okolle, dann ausseidiißlich als Dom. Actuar und Steuereinnehmer – nach erreichter Großjährigkeit aber dort und beim Dominio Broskoutz und Kabestie als Mandatar und Polizei-Richter bis 20 Februar 1848 diente, im Ganzen durch 24 Jahre 5 Monate;
bis derselbe über Einladung des Czernowitzer Inter: Magistratsvorstehers, früher k. k. Kreis Commissärs im Russ. Kimpolunger Bezirke Herrn Kral, beim Czernowitzer Magistrate den Dienst als Polizei-Richter und Aushilfsreferent gegen Diäten laut Beilage 16) angenommen hat und sich bei diesem mit solchem Erfolge verwendet, daß ihm laut Beilage 17) über ausdrücklichen Wunsch des bürgerl. Ausschußes die Führung des hierstädtischen Grundbuchs übertragen wurde und diente bis zum 11 Jänner 1851 mit Diäten durch 2 Jahre 4 Monate.
Mit dem Decrete der k. k. bucow. prov. Landesstelle von 3 Jänner 1851 Z. 23087 sub 18) über h. Guber. n. Appelations-Verfügung vom 18 Decbr. 1850 Z. 62339 zum Czernowitzer städtischen Grundbuchsführer mit dem Gehalte jährlich 500 fl. С. М. ernannt, diente Gefertigter bis zu der mit dem hohen Oberlandesgerichts-Praesidial-Decrete dd-to Lemberg 12 Juli 1855 Z 609 sub 19) erfolgten Ernennung desselben zum Landtafel und Grundbuchs-Offizial hier mit dem Jahresgehalte von 500 fl. С. М. bis zum 29 Sept. – 4 Jahre u. 9 Monate.
Besondere Vorfalle.
Mittelst Verfügung der k. k. Kreis C(ommiss)ion d-dto Putilla 28 October 1836 sub 20), welche von seiten des Bucow. k. k. Kreisamts-Praesidiums mit dem Erlaße von 5 November 1836 Z. 15313 sub 21) genehmigt wurde, zum Mandatar und Polizei-Richter in Putilla von Amtswegen bestellt.
Im Grunde h. Gub. Decrets von 13 August 1839 Z. 46,200 mittels bucow. kreisämtlichen Erlaßes von 9 October 1839 Z. 17567 sub 22) für die thätige Mitwirkung bei der Schutzpocken-Impfung belobt.
Laut Pfarramts-Zeugniß d-dto Wiżnitz 8 Juli 1842 sub 23) und laut Magistrats-Zeugniß d-dto Czernowitz 20 Februar 1850 Z. 1640 sub 24) die beste Moralität und polit. Gesinnung an Tag gelegt.
Zeuge h. bucow. landamtlichen Beschluß vom 12 März 1851 Z. 211) sub 25) und von 4 September 1852 Z. 10751 sub 26) für die umsichtige Besorgung der Amtsgeschälte als Grundbuchsführer, zu Tag gelegten. Fleiß und Genauigkeit belobt.
Czernowitz, den 14 October 1855.
Adalbert Hordyński,
k. k. Landt(afel) et G(rund) B(uchs) Offizial.
Richtig befunden!
am 19 October 1855.
(Підпис нечиткий).
Посвідчення персонального стану
Ім’я: Адальберт рицар ф. Федькович Гординський.
Місце і рік народження: Народився у Седлісках в Галичині 21 жовтня 1809 відповідно до свідоцтва про хрещення док 1)
Стан: Одружений, 1 дитина.
Освіта і напрямок діяльності: Відповідно до посвідчення док 2) 1828 закінчив нормальну школу у Станіславі, де він мав дуже добре з усіх предметів, тому отримав перший клас на продовження [навчання – В. С.].
Декретом буковинської крайової управи датованим 27 липня 1833 Ч. 15231 док 3) з визнанням достатніх знань законів і правильного їх застосування об’явлений гідним до уповноваженого, потім з високим губ. декретом датованим у Лемберзі 27 лютого 1835 до полщійного судді, і буков. крайовим декретом датованим 20 лютого 1580 Ч. 2716 док 5) з відмінними здібностями до самостійного керівника кадастру.
Крім німецької, польської і рутенської і потім відповідно до свідоцтва док 6) румунською мовами володіє повністю, у меншим ступеню російською, так само як читанням і писанням ними – латинською також володіє.
Зразу по закінченні школи з браку засобів на навчання приступив підписант до практики уповноваженого і полщійного судді і був задіяний відповідно до свідоцтв док від 7) до 15) у різних приватних володіннях до вступу на службу у чернівецькій міській магістратурі з таким успіхом, що майже кожний з його зверхників не відпускав безболісно, як це видно з свідоцтв док 11) і 13).
Так служив він з 31 серпня до квітня 1824 при господарстві Дубки, з 1 травня 1824 до 11 грудня 1828 при господарстві Босанче і при ц.-к. Камеральному мандатаріаті як протоколіст – бо між тим майже ½ року займав посаду повіреного в Босанче, пізніше служив у такій якості при господарстві Тисмениця до кінця вересня 1829. Звідти дякуючи своїм начальникам приватним і камеральним повіреним, після цього ц.-к. податковим комісаром Ільницьким відповідно до листа док 10) затребуваний, був задіяний при податковому комісаріаті у Вижниці з 1 жовтня 1829 до кінця квітня 1830 як помічник і заступник. При вступі на цю посаду [? напевно, по залишенні посади – В. С.], поступив назад на практику повіреного і полщійного судді, між ти як одночасно як товарний управитель на джурджованській товарні у околі Рус. Кимполунгу, потім виключно як секретар і приймач податків – але після досягнення зрілого віку служив там і при господарстві Броскоуци і Кабестія як повірений і полщійний суддя до 20 лютого 1848, в цілому на протязі 24 років і п’яти місяців; поки він самий через запрошення магістратського голови, раніше ц.-к. округового комісаріату у Рус. кімполунгському повіті пана Краля, при чернівецькому магістраті прийняв службу як поліційний суддя і помічник референта тимчасово згідно з додатком 16) і при цьому працював з таким успіхом, що йому згідно з додатком 17) через виразне бажання міського комітету було доручено керівництво тамтешнього кадастру і служив він там до 11 січня 1851 з перервами впродовж 2 літ і чотирьох місяців.
Призначений декретом ц.-к. буков. крайової адміністрації від 3 січня 1851 Ч 23087 док 18) над високою губернською апеляційною постановою від 18 грудня 1850 Ч. 62339 чернівецьким міським головою земельного кадастру з річною платнею 500 флоринів, служив підписант до успішного призначення президіальним декретом крайового суду датованим у Лемберзі 12 липня 1855 Ч. 609 док. 19) при крайових грунтових книгах і кадастрі з річною платнею 500 флоринів до 29 вересня – 4 роки і 9 місяців.
Особливі випадки
Постановою ц.-к. округової комісії датованій у Путилі 28 жовтня 1828 док 20), котра з боку буковинської ц.-к. крайової президії дозволом від 5 листопада 1836 Ч. 15313 док 21) підтверджена, призначений повіренним і повітовим поліційним суддею в Путилі.
На основі високого губерніального декрету від 13 серпня 1839 року Ч. 46200 схвалений дозволом буков. крайової адміністрації від 9 жовтня 1839 Ч. 17567 док 22) для дієвої співучасті при захисних щепленнях від віспи.
Згідно з парафіяльним свідоцтвом датованим у Вижниці 8 липня 1842 док 23) і згідно свідоцтва магістрату датованим у Чернівцях 20 лютого 1850 Ч. 1640 док 24) засвідчив найкращу моральність і політичну благонадійність.
Відзначений документом високого крайового рішення від 12 березня 1851 Ч. 211 док 25) і від 4 вересня 1852 Ч. 10751 док 26) за обережне забезпечення посадових справ як керівник кадастру при добре вираженій старанності і пунктуальності.
Чернівці 14 жовтня 1855
Адальберт Гордиський
Чиновником ц.-к. грунтових книг і кадастру
знайдено правильним.
(Підпис нечіткий)
Переклад з німецької мови Валентина Стецюка
Примітки
Року 1864 відібрали А. Гординському задля якоїсь провини ведення книг грунтових і призначили його до маніпуляційної служби. Року 1866 подавався він о місце директора краєвої табулі і грунтових книг, але сеї посади не дістав. У кваліфікації написали йому між іншим, що він хоровитий чоловік. Тоді він подався у пенсію і 1867 р. його звільнили зі служби з платнею 236 зр. на рік (за звиш 15 років служби магістратської і державної). Він просив потім (1873) цісаря о підвищення йому пенсії, але цього підвищення не дістав. Плату свою побирав у Чернівцях, де і сам жив у своїй реальності. Помер 9 вересня 1876 р., проживши 67 років.
Ці відомості взяті з актів, які лишилися по нім в регістратурі. – О. М.
Подається за виданням: Писаня Осипа Юрія Федьковича. – Львів: 1910 р., , с. 339 – 342.